18, 19. а) Який присуд Ісус винесе козлам? б) Чому ми можемо бути впевненими, що козли не зазнаватимуть вічних мук?

¹⁸ Яким же протилежним є присуд, винесений для козлів! «Тоді скаже й тим, хто ліворуч: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, прагнув — і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був — і не прийняли ви Мене, був нагий — і не зодягли ви Мене, слабий і в в’язниці — і Мене не відвідали ви». Тоді відповідять і вони, промовляючи: «Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в’язниці — і не послужили Тобі?» Тоді Він відповість їм і скаже: «Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили,— Мені не вчинили!» (Матвія 25:41—45).

Люди вже зараз роблять свій вибір. Одні є на «широкій дорозі що веде до погибелі», інші намагаються втриматися на ‘вузькій дорозі, що веде до життя’ (Матвія 7:13, 14). Але час, коли Ісус оголосить остаточний присуд вівцям і козлам, описаний у притчі, ще попереду.

З іншого боку, багато людей «з усіх народів» покажуть себе як вперті козли. Вони «підуть на вічную муку [«вічне відрізання», НС]». Яке ж полегшення для землі!

Сьогодні багато людей ігнорують, висміюють чи беруть участь у відвертому переслідуванні Божих людей. Цей час є вирішальним, і такі особи, можливо, стають тими, кого Ісус засудить як козлів (Матвія 10:22; Івана 15:20; 16:2, 3; Римлян 2:5, 6).

Деякі, що зараз видаються козлами, можуть стати як вівці.