Але зверніть увагу: у Святому Письмі не згадується, що Йосип комусь розповів про те, що його викрали рідні брати. Про це не знав навіть фараон. Коли Йосипові брати прийшли до Єгипту і примирилися з Йосипом, фараон радо прийняв їх, запропонував їм жити в Єгипті і користуватися «всім найліпшим в єгипетському краю» (Бут. 45:16—20).

14. Що захистить нас від пастки негативних висловлювань, якщо ми зазнаємо́ несправедливості в зборі?

¹⁴ Коли християнин вважає, що став жертвою несправедливості, він має бути обачним, щоб не поширювати згубних пліток. Звичайно, цілком доречно шукати допомоги в старійшин і, якщо якийсь член збору винен у серйозному гріху, повідомити їм про це (Лев. 5:1). Однак багато суперечок, які не пов’язані з серйозним гріхом, можна залагодити без сторонніх осіб, навіть без старійшин. (Прочитайте Матвія 5:23, 24; 18:15.) Тож віддано застосовуймо біблійні принципи в таких ситуаціях. Іноді ми можемо усвідомити, що взагалі не були жертвою несправедливості. Тоді ми будемо дуже раді, що не звели наклепу на одновірця і не погіршили цим ситуацію. Пам’ятаймо: праві ми чи помиляємося, поширення згубних пліток ніколи не поліпшить ситуацію. Відданість Єгові і нашим братам захистить нас від такої помилки. Про «того, хто в бездоганності ходить» псалмоспівець сказав: «Він ні на кого не зводить наклепів, не чинить зла своєму ближньому і не обмовляє своїх друзів» (Пс. 15:2, 3; Як. 3:5).

З прикладу Йосипа ми побачили, що потрібно уникати негативних висловлювань, оскільки вони лише погіршують ситуацію. Зрештою, замість того щоб брати справу у свої руки, виявляймо відданість і терпеливо чекаймо на Єгову, який усе виправить.