Проте Евнікія не була одинокою у своїх віруваннях. Мабуть, що Тимофія навчали зі ‘Святого Письма’ його матір і бабуся по матері Лоідаa. Апостол Павло напучував Тимофія: «Ти ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. Відаєш бо, від кого ти навчився, і вже змалку знаєш Святе Письмо, яке вірою у Христа Ісуса може тобі дати мудрість на спасіння» (2 Тимофія 3:14, 15, Хом.).

Тимофія було ‘переконано’ вірити біблійним правдам. Згідно з одним словником грецької мови, Павло тут використав слово, яке означає «бути повністю переконаним, запевненим» у чомусь. Безперечно, для того щоб вкоренити такі тверді переконання в серце Тимофія, допомогти йому роздумувати про Слово Боже і вірити в нього, потрібно було багато часу та зусиль. Очевидно, як Евнікія, так і Лоіда доклали чимало старань для того, щоб навчати Тимофія зі Святого Письма. І яку нагороду мали ті побожні жінки! Павло міг писати про Тимофія: «Я згадую про твою щиру віру, яку перше твоя бабуся Лоїда і твоя матір Евнікія мали. Я певний, що ти маєш таку саму віру» (2 Тимофія 1:5, СМ).

Як багато дали Тимофієві Евнікія та Лоіда! Письменник Дейвід Рід зауважив стосовно цього: «Якби апостол вважав, що найважливішим у житті Тимофія було те, що він сам навернувся на правдиву віру, то одразу нагадав би йому про це. Але найперше, що він має сказати про Тимофієву віру,— це те, що її вже «мали Лоїда і... Евнікія». Слова Павла про віру Лоіди, Евнікії та Тимофія показують, що часто від біблійного навчання, яке проводиться вдома батьками, або навіть бабусями та дідусями, залежать духовні успіхи дитини в майбутньому. Тож, коли у домі є діти, хіба членам сім’ї не слід глибоко задуматися над тим, що́ вони роблять, аби виконувати цей обов’язок як перед Богом, так і перед своїми дітьми?

Мабуть, Павло думав також про те, яку атмосферу в домі створили Лоіда та Евнікія. Він, можливо, відвідував їх, коли вперше побував у Лістрі приблизно в 47—48 роках н. е. Напевно, ті дві жінки навернулися в той час на християнство (Дії 14:8—20). Очевидно, коли Павло назвав Лоіду «бабусею» Тимофія, він згадував тепло та любов у тій сім’ї. Вчений Сесла Спік зауважив, що Павло використав грецьке слово (ма́мме, а не класичне та шанобливе те́те), яке «вживають діти для вияву ласки» до своєї бабусі, і в цьому контексті воно має «відтінок близькості та прихильності».