Під час теплих літніх місяців в неділю після обіду ми проводили біблійне вивчення, використовуючи поточний номер «Вартової башти». Після цього, о восьмій, ми збиралися на базарній площі в Лестері для публічної промови просто неба. Одного вечора промову слухало 200 чоловік. Ця діяльність заклала основу для багатьох зборів, які тепер існують в Лестері та околицях.

Великий конгрес у воєнний час

У вересні 1939 року вибухнула друга світова війна, і в 1941 році вона була в розпалі. Німецькі бомбардувальники день і ніч здійснювали нальоти, і по цілій країні було введене світломаскування. Продуктів не вистачало, і вони видавалися в пайках. Було важко з транспортом, навіть залізничним. Незважаючи на ці, здавалося б, непереборні перешкоди, 3—7 вересня 1941 року ми провели п’ятиденний конгрес для всіх Свідків Єгови у країні.

Для проведення конгресу був вибраний зал «Де Монтфорт» у Лестері, тому що це місто лежить у центрі Англії. Оскільки я працював у лісозаготівельній промисловості, то допоміг виготовити рекламні щити. Я також організовував транспорт для делегатів конгресу. Завдяки тому, що ми купили квитки наперед і заплатили більше, ніж вони звичайно коштували, трамваї в Лестері ходили навіть у неділю.

З огляду на труднощі з транспортом ми сподівались, що прибуде приблизно 3000 Свідків. Уявіть собі наше хвилювання, коли про своє прибуття повідомило понад 10 000 делегатів! Але де їх розмістити? Мешканці Лестера ласкаво запросили багатьох до своїх домів. Ще близько тисячі жили в наметах, поставлених у полі за 3 кілометри від залу. Табір «Гедеон», як ми його називали, став для мешканців міста сенсацією.

Для різних відділів конгресу і для розміщення багатьох делегатів були взяті напрокат великі білі намети. Коли з’ясувалося, що при яскравому місячному світлі вони можуть стати мішенню для німецько-фашистських бомбардувальників, їх поспішно замаскували. Війна, і особливо неучасть у ній Свідків, була справою загального занепокоєння. Сотні Свідків були у той час ув’язнені за свою нейтральну позицію, що базувалась на Біблії (Ісаї 2:4; Івана 17:16).

Газета «Санді пікторіал» за 7 вересня 1941 року повідомляла: «Вражає те, що 10 000 людей, переважно молодих, цілий тиждень розмовляють про релігію, навіть не згадуючи війну, хіба що як побічну тему.

Я запитав, чи Свідки мають своїх прихильників у Німеччині. Мені відповіли, що так і що майже всі вони, близько 6000, перебувають у концентраційних таборах».

Кореспондент додав: «Ах, звичайно, фашисти — це вороги, але Свідки не вживають проти них ніяких заходів, окрім продажу трактатів та слухання промов».

Газетні повідомлення про нас були в загальному негативні, і противники навіть вдавались до насильства у своїх даремних зусиллях перешкодити проведенню конгресу. Однак лондонська газета «Дейлі мейл» дещо скупо визнала: «Організація була бездоганною, скромною та ефективною».

Нас звинувачували в тому, що в місті не вистачає сигарет. Але «Дейлі мейл» пояснила, що «ні Лестер, ані сигаретний контроль не можуть нарікати, що Свідки викурюють сигарети Лестера. Вони не курять». Також нарікання, що Свідки позбавили місцевих жителів продовольства, розвіялись, коли було пояснено, що більшість пайків Свідки привезли з собою. До речі, в кінці конгресу 150 буханок хліба, кожна вагою майже 2 кілограми, були пожертвувані Королівській лікарні Лестера — чимала пожертва у ті часи нестатку харчів.

Конгрес став великим духовним підбадьоренням для близько 11 000 Свідків в Англії. Вони були в захопленні, що кількість присутніх на конгресі сягнула 12 000! Делегати з радістю брали участь у безпрецедентному вуличному служінні в Лестері і відвідували навколишні села з грамофонними представленнями.

Головні промови на конгресі були записами з п’ятиденного конгресу Свідків Єгови в Сент-Луїсі (штат Міссурі, США), що проходив минулого місяця. Одним з ключових моментів конгресу була промова брата Рутерфорда «Діти Царя». Оскільки не було можливості імпортувати книжку «Діти», випущену англійською мовою в Сент-Луїсі, пізніше ця книжка була випущена в Англії особливим виданням у паперовій обкладинці. По одному примірнику було надіслано всім дітям, які були на конгресі.

Унікальне щорічне зібрання в Лестрі

Після війни число вісників Царства в Англії швидко зростало! На початку 80-х число зборів у Лестері досягло десяти. У той час нам повідомили, що Керівний орган Свідків Єгови вирішив провести щорічне зібрання членів Товариства Вартової башти 1983 року в Лестері. Як наглядач міста Лестера, я невдовзі включився у підготовку до цієї події; серед усього іншого, треба було знову найняти зал «Де Монтфорт».

Тринадцять членів Керівного органу прибули на це зібрання з усесвітнього центру Товариства в Брукліні. Цього разу зал заповнили делегати з цілого світу і переважно похилого віку — всього 3671 особа. У Залі конгресів, розташованому недалеко, програму слухало ще 1500 чоловік.

На зібранні головував Альберт Д. Шредер, який був наглядачем філіалу Товариства Вартової башти в Лондоні, коли у воєнний час у Лестері проходив конгрес. Згадуючи той конгрес 1941 року, брат Шредер запитав: «Хто з вас тут присутніх був на тому конгресі?» Більше половини підняли руку. «Яка зустріч для всіх вас, вірні брати й сестри!» — вигукнув він. Справді, це була незабутня подія.