У Великобританії офіційною мовою глухих є британська жестова мова. З часом перекладачі навчилися користуватися усім багатством цієї мови, а не просто перекладати слово в слово. Завдяки цьому глухі отримували набагато більше користі від зібрань і відчували єдність з братами і сестрами, які чують. Зараз, озираючись на останні п’ять десятиліть, я бачу, що Єгова щедро благословляє жестове поле. Хочу розповісти вам про те, як воно розвивалось і яку роль у цьому Єгова відвів мені.

Жестове поле розцвітає

У 1973 році, приблизно через рік після того, як мене призначили старійшиною, глухий брат на ім’я Майкл Ігерс запропонував проводити деякі зібрання жестовою мовою. Отримавши схвалення філіалу, я і ще один старійшина почали раз на місяць проводити зібрання у Детфорді, що на південному сході Лондона.

Результати перевершили всі наші сподівання! На перше зібрання прийшли глухі Свідки з усього Лондона та інших частин південно-східної Англії. Нарешті глухі брати і сестри, а також зацікавлені могли отримувати духовне навчання рідною мовою. Після зібрання ми насолоджувалися спілкуванням і смачним почастунком. Тоді мені вдалося підбадьорити деяких одновірців, які дуже потребували підтримки.

Згодом жестовою мовою почали проводити зібрання і в таких містах, як Бірмінгем і Шеффілд. На них приходило багато братів і сестер, які не були глухими, але хотіли вивчити цю мову. Дехто з них пізніше неабияк посприяв тому, щоб добра новина проповідувалася жестовою мовою по всій країні.

У 1996 році сталася історична подія — філіал схвалив утворення першого у Великобританії жестомовного збору (в Ілінгу, Західний Лондон). Однак на цьому радісні події не закінчились.

У той час промови ніхто не перекладав і не було ніяких публікацій для глухих. Тому мені нерідко доводилося заохочувати братів — і глухих, і тих, хто чує,— бути терпеливими і чекати на Єгову.

І наша терпеливість була винагороджена. Невдовзі філіал організував переклад англомовних зібрань і конгресів на жестову мову. Крім того, для глухих вісників були відведені місця у перших рядах, щоб вони добре бачили і промовця, і перекладача. Нарешті ці дорогі брати і сестри змогли відчути, що Єгова по-справжньому їх любить, що вони важлива частина його духовної родини.

1 квітня 1995 року було проведено перший спеціальний одноденний конгрес жестовою мовою в Залі конгресів у Дадлі (Західний Мідленд). Я допомагав брату Дейвіду Меррі, колишньому районному наглядачеві, організовувати програму. Щоб побувати на цьому конгресі, деяким глухим Свідкам довелося подолати сотні кілометрів: були присутні і з Шотландії, що на півночі, і з Корнволла, що на південному заході. Я досі пам’ятаю, яка піднесена атмосфера панувала, коли більш ніж 1000 людей зібралося на ту історичну подію.

У 2001 році філіал попросив брата Меррі і мене організувати наступного року регіональний конгрес британською жестовою мовою. Роботи було дуже багато. Але добровольців вистачало, і Єгова благословляв наші зусилля. Тож конгрес пройшов успішно, і в усіх залишилися чудові спогади. Після того я ще не один рік відповідав за організацію конгресів жестовою мовою, а потім Єгова підготував молодших братів, і вони взяли цей обов’язок на себе.

Відео для глухих

У 1998 році організація Єгови випустила першу публікацію британською жестовою мовою — брошуру «Чого Бог вимагає від нас?» на касеті. За допомогою неї ми проводили багато біблійних вивчень.

На конгресі 2002 року пісні Царства вперше перекладали на жестову мову. Тепер глухі брати і сестри могли «співати», повторюючи жести за перекладачем і вторуючи ритму музики. Я досі з теплотою згадую, як під час пісні один глухий старійшина заплакав від радості.

Для того конгресу було підготовлено ще одну новинку. Жестовому збору в Лондоні доручили створити відеовиставу. Але як це зробити? Ми не мали жодного досвіду. І знову ми відчули підтримку Єгови. Він допоміг нам знайти братів, які вміли знімати і редагувати відео. Результат вийшов чудовим, всі були просто в захваті від вистави! Здобутий досвід знадобився мені потім. З 2003 по 2008 рік я відповідав за виготовлення конгресових відеовистав, які знімали у Бетелі.

Нам дуже подобалося служити в Бетелі цілою сім’єю. Але не скажу, що робота була легкою. Після кількох тижнів репетицій та зйомок актори і виробнича команда були виснажені як фізично, так і емоційно. Але воно було того варте. Наші серця переповнювала радість, коли ми бачили, як біблійні оповіді оживають для глухих братів і сестер. Багато з них не могли стримати сліз.

Ми й досі отримуємо подарунки від Єгови. У 2015 році вийшла «Вартова башта» (видання для вивчення) британською жестовою мовою у відеоформаті. У 2019-му в тому ж форматі з’явилася книга Матвія. Тепер нам повністю доступні Грецькі Писання, і вже кипить робота над Єврейськими Писаннями. Глухі брати і сестри безмежно вдячні Єгові!