У тому ж видінні Іван бачив «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, ...[що] волали вони гучним голосом, кажучи: «Спасіння [«спасінням ми зобов’язані», НС] нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!» (Об’явлення 7:9, 10). Словами «спасінням ми зобов’язані... Агнцеві» члени великого натовпу виявляють, що вони також поблагословлені через Авраамове Насіння.

2. Коли сформувався великий натовп і як його було визначено?

² Цей великий натовп було розпізнано в 1935 році, і сьогодні він налічує понад п’ять мільйонів чоловік. Його члени визначені для збереження у великій скорботі, і вони будуть відокремлені для вічного життя, коли Ісус відділятиме «овець» від «козлів». Християни з великого натовпу є серед «інших овець», що в Ісусовій притчі про кошари. Вони сподіваються жити вічно на райській землі (Матвія 25:31—46; Івана 10:16; Об’явлення 21:3, 4).

Члени великого натовпу не є учасниками нової угоди. А втім, вони перебувають у тісних стосунках з Ізраїлем Божим і живуть з ним у його ‘землі’ (Ісаї 66:8). Тому розсудливо говорити, що вони також є під благодаттю Єгови й під законом Христовим. Хоча вони і не є учасниками нової угоди, але тими, хто отримує з неї користь (бенефіціаріями).

«Чужинці» та «Ізраїль Божий»

4, 5. а) За словами Ісаї, яка група мала служити Єгові? б) Як сповняються на великому натовпі слова з Ісаї 56:6, 7?

⁴ Пророк Ісая написав: «Тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім’я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту [«моєї угоди», НС],— їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику» (Ісаї 56:6, 7). В Ізраїлі це означало, що «чужинці», неізраїльтяни, мали поклонятись Єгові — любити його ім’я, слухатися умов Закон-угоди, дотримуватися суботи й приносити жертви в храмі, Божому ‘домі молитви’ (Матвія 21:13).

⁵ У наш час ‘чужинці, що пристали до Господа’,— це великий натовп. Вони служать Єгові разом з Ізраїлем Божим (Захарія 8:23). Вони приносять такі самі прийнятні жертви, як Ізраїль Божий (Євреїв 13:15, 16). Ці чужинці поклоняються в Божому духовному храмі, його ‘домі молитви’. (Порівняйте Об’явлення 7:15). Чи вони дотримуються щотижневої суботи? Ні помазанцям, ні іншим вівцям не наказано цього робити (Колосян 2:16, 17). Проте Павло сказав помазаним єврейським християнам: «Людові Божому залишається суботство, спочинок. Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх» (Євреїв 4:9, 10). Ті євреї входили в цей ‘суботній спочинок’, коли підкорялися ‘праведності Божій’ і відпочивали від намагань оправдатися вчинками Закону (Римлян 10:3, 4). Помазані язичницькі християни мають той самий спочинок, підкоряючись праведності Єгови. Великий натовп долучається до них у тому спочинку.

6. Як сьогодні інші вівці міцно тримаються нової угоди?

⁶ Крім того, інші вівці тримаються міцно нової угоди так само, як чужинці давнини підпорядковувалися Закон-угоді. Яким способом? Не стаючи її учасниками, але підкоряючись пов’язаним з нею законам і отримуючи користь з її розпорядків. (Порівняйте Єремії 31:33, 34). Подібно до своїх помазаних товаришів, інші вівці мають закон Єгови, написаний «на їхньому серці». Вони всім серцем люблять заповіді й принципи Єгови, а також слухаються їх (Псалом 37:31; 119:97). Як і помазані християни, вони знають Єгову (Івана 17:3). А що сказати про обрізання? Приблизно за 1500 років до укладення нової угоди Мойсей заохочував ізраїльтян: «Ви обріжете крайню плоть свого серця» (Повторення Закону 10:16; Єремії 4:4). Тимчасом як необхідність в обов’язковому тілесному обрізанні відпала разом із припиненням Закону, помазанці та інші вівці повинні ‘обрізати’ свої серця (Колосян 2:11). Зрештою, Єгова прощає хиби інших овець на основі Ісусової пролитої «крові угоди» (Матвія 26:28, НС; 1 Івана 1:9; 2:2). На відміну від 144 000, Бог не приймає їх за своїх духовних синів. Але він визнає інших овець праведними, подібно до Авраама, котрого було визнано праведним як Божого друга (Матвія 25:46; Римлян 4:2, 3; Якова 2:23).

7. Яка перспектива відкривається сьогодні перед іншими вівцями, котрих визнано праведними, подібно до Авраама?

⁷ Для 144 000 визнання їх праведними відкриває їм шлях до надії правити з Ісусом у небесному Царстві (Римлян 8:16, 17; Галатів 2:16). Для інших овець визнання їх праведними як Божих друзів дає їм надію жити вічно на райській землі — чи то переживши Армагеддон як частина великого натовпу, чи через «воскресення праведних» (Дії 24:15). Який же привілей мати таку надію і бути другом Суверена Всесвіту, «перебувати в наметі [його]»! (Псалом 15:1, 2). Дійсно, як помазанці, так і інші вівці в чудовий спосіб поблагословлені через Ісуса, Насіння Авраама.