Звідки прийшов великий натовп правдивих поклонників?

«Ось натовп великий... з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 7:9).

1. Чому ми сьогодні дуже цікавимось пророчими видіннями з Об’явлення?

НАПРИКІНЦІ першого сторіччя н. е. апостол Іван бачив видіння дивовижних подій, які пов’язані з наміром Єгови. Дещо з побаченого ним у видінні сповняється саме тепер. Інші події сповняться в недалекому майбутньому. Усе це сходиться до яскравої кульмінації величного наміру Єгови — освячення свого ім’я перед усім створінням (Єзекіїля 38:23; Об’явлення 4:11; 5:13). До того ж, вони стосуються майбутнього кожного з нас. Яким чином?

2. а) Що побачив апостол Іван у своєму четвертому видінні? б) Які питання стосовно цього видіння ми розглянемо?

² У четвертому видінні Об’явлення Іван бачив ангелів, які стримували руйнівні вітри доти, доки «рабам Бога нашого» не поставилося печаток на чола. Відтак він побачив найзахопливішу картину — «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків», який об’єднано служить Єгові та віддає шану його Сину. Іванові було сказано, що ці люди вийшли з великої скорботи (Об’явлення 7:1—17). Хто є ті, котрих зображено «рабами Бога нашого»? І хто складатиме «натовп великий», що переживе скорботу? Чи ви будете одним із них?

Хто такі «раби Бога нашого»?

3. а) Як зображено в Івана 10:1—18 Ісусові близькі взаємини з його послідовниками? б) Що Ісус уможливив для своїх овець через жертовну смерть?

³ Десь за чотири місяці перед своєю смертю Ісус назвав себе «Пастирем Добрим», а своїх послідовників — «вівцями», за яких він покладе своє життя. Ісус окремо згадав овець, які були у символічній кошарі і якими він особливо піклувався (Івана 10:1—18)a. Ісус з любов’ю віддав свою душу за своїх овець, даючи необхідну викупну ціну, щоб звільнити їх від гріха і смерті.

4. Хто такі перші, зібрані як вівці, про котрих тут говорив Ісус?

⁴ Проте перед цим Ісус, Добрий Пастир, сам зібрав учнів. З першими учнями його познайомив Іван Хреститель, «воротар» в Ісусовій притчі. Ісус шукав людей, які б позитивно відгукнулися на можливість стати частиною збірного «Авраамового насіння» (Буття 22:18; Галатів 3:16, 29). Він зрощував у їхніх серцях цінування небесного Царства і запевнив їх, що приготує в домі свого небесного Отця для них місце (Матвія 13:44—46; Івана 14:2, 3). Він доречно сказав: «Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його» (Матвія 11:12). Ті, які наслідували Ісуса, щоб досягнути цієї мети, перебували в згаданій Ісусом кошарі.

5. а) Хто такі «раби Бога нашого», про яких говориться в Об’явлення 7:3—8? б) З чого видно, що багато інших приєднається в поклонінні до духовних ізраїльтян?

⁵ В Об’явленні 7:3—8 тих, хто прямує до небесної мети, також названо «рабами Бога нашого». (Дивіться 1 Петра 2:9, 16). Чи тут згадується лише про 144 000 природних євреїв? Чи всі у символічній кошарі з Ісусової притчі — це тільки євреї? Певно, що ні. Вони є членами духовного Божого Ізраїлю і спільниками з Христом у духовному насінні Авраама (Галатів 3:28, 29; 6:16; Об’явлення 14:1, 3). Ясна річ, мав прийти час, коли їхнє число вже було б повне. Що ж тоді? Як передрікалося в Біблії, до цих духовних ізраїльтян у поклонінні Єгові повинні були приєднатися інші — великий натовп (Захарія 8:23).

Чи «інші вівці» — це християни з язичників?

6. На що вказується в Івана 10:16?

⁶ Згадавши в Івана 10:7—15 про одну кошару, Ісус додав до загальної картини іншу групу, кажучи: «Маю Я інших овець, які не з цієї кошари,— Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони,— і буде отара одна й Один Пастир!» (Івана 10:16). Хто такі «інші вівці»?

7, 8. а) Чому думка про те, що інші вівці є християнами з язичників, побудована на помилковій передумові? б) Які факти стосовно Божого наміру для землі повинні впливати на наше розуміння того, хто такі інші вівці?

⁷ Коментатори загальновизнаного християнства в цілому тримаються думки, що інші вівці є християнами з язичників, а члени кошари, про яких згадано раніше,— це євреї під Закон-угодою і що ці дві групи йдуть до неба. Але Ісус народився євреєм і через це підлягав під Закон-угоду (Галатів 4:4). Крім того, ті, хто вважає інших овець християнами з язичників, які отримають нагороду небесного життя, не беруть до уваги певного важливого аспекту Божого наміру. Коли Єгова створив перших людей, помістивши їх в Едемському саду, він розкрив свій намір — заселити землю, зробити її раєм, в якому б, дбаючи про нього, жили вічно люди, з умовою, що вони поважатимуть і слухатимуться свого Творця (Буття 1:26—28; 2:15—17; Ісаї 45:18).

⁸ Коли Адам згрішив, намір Єгови все ж не було змінено. Через свою любов Бог вжив заходів, щоб нащадки Адама мали можливість отримати те, чого не цінував був Адам. Єгова передрік, що дасть спасителя, насіння, через котрого всі народи зможуть отримати благословення (Буття 3:15; 22:18). У цій обіцянці не було жодного натяку на те, що всіх добрих людей на землі буде забрано до неба. Ісус навчав своїх послідовників молитися: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10). Невдовзі після того як Ісус розповів притчу, записану в Івана 10:1—16, він сказав своїм учням, що лише «малій черідці» його Отець уподобав дати небесне Царство (Луки 12:32, 33). Тому, читаючи, що Ісус говорить про себе як про Доброго Пастиря, котрий віддає свою душу за овець, було б помилкою не взяти до уваги переважної більшості тих, кого Ісус бере під свою сповнену любові опіку,— людей, котрі стають земними підданими його небесного Царства (Івана 3:16).

9. Що розуміли Дослідники Біблії ще в 1884 році про те, хто є іншими вівцями?

⁹ Ще в 1884 році «Вартова башта» визначила, що інші вівці є людьми, які отримають чудову можливість жити на цій землі в умовах, що відповідатимуть Божому початковому наміру. Ранні Дослідники Біблії зрозуміли, що серед інших овець є деякі люди, котрі жили і померли ще до Ісусового земного служіння. Однак існували певні подробиці, які вони не зовсім правильно розуміли. Наприклад, вони вважали, що збір інших овець відбудеться після того, як усі помазанці дістануть свою небесну нагороду. Все-таки вони чітко зрозуміли, що інші вівці не були просто християнами з язичників. Можливість стати іншою вівцею доступна як для євреїв, так і для язичників — для людей з усіх народів і рас. (Порівняйте Дії 10:34, 35).

10. Чим ми повинні підтверджувати, що належимо до людей, котрих Ісус справді вважає своїми іншими вівцями?

¹⁰ Щоб відповідати Ісусовому опису, інші вівці повинні бути людьми, котрі, незважаючи на своє расове або етнічне походження, визнають Ісуса Христа Добрим Пастирем. Чого це стосується? Вони повинні бути сумирними, а також готовими, аби їх вели, що є характерною рисою овець (Псалом 37:11). Так само як і мала черідка, вони повинні ‘знати голос’ Доброго Пастиря і не дозволити, щоб їх збили зі шляху інші, котрі, можливо, бажають вплинути на них (Івана 10:4; 2 Івана 9, 10). Вони повинні розуміти важливість того, що Ісус віддав душу за своїх овець, і їм потрібно виявляти повну віру в це постачання (Дії 4:12). Вони повинні «слухати» голосу Доброго Пастиря, коли він заохочує їх виконувати священне служіння тільки для Єгови, перш за все шукати Царства, відокремитися від світу і виявляти саможертовну любов одні до одних (Матвія 4:10; 6:31—33; Івана 15:12, 13, 19). Чи ви відповідаєте цьому опису людей, яких Ісус вважає своїми іншими вівцями? Чи ви хочете цього? Які ж дорогоцінні взаємини можуть мати всі ті, хто по-справжньому стає одною з Ісусових інших овець!

Повага до влади Царства

11. а) Що Ісус сказав стосовно овець і козлів, згадуючи про знак своєї присутності? б) Хто такі брати, про яких говорить Ісус?

¹¹ Через сім місяців після того, як Ісус розказав цю притчу, він знову з’явився в Єрусалимі. Сидячи на Оливній горі та оглядаючи територію храму, він розповів своїм учням подробиці ‘знаку своєї присутності і закінчення системи речей’ (Матвія 24:3, НС). І знову він згадав про збирання овець. Серед усього іншого Ісус сказав: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята — ліворуч». У цій притчі Ісус показав, що тих, на кого Цар звертає свою увагу, судитиметься на основі їхнього ставлення до його «братів» (Матвія 25:31—46). Хто є ці брати? Вони є помазані духом християни і тому «сини Божі». Ісус є Божим первородним Сином. Отже, вони є Христовими братами. Вони є «рабами Бога нашого», як про них згадується в Об’явленні 7:3, особами, вибраними з-поміж людства для співучасті з Христом у його небесному Царстві (Римлян 8:14—17).

12. Чому має велике значення те, як люди обходяться з Христовими братами?

¹² Велике значення має і те, як інші люди ставляться до тих спадкоємців Царства. Чи ви ставитесь до них так, як Ісус Христос і Єгова? (Матвія 24:45—47; 2 Солунян 2:13). Ставлення людини до цих помазанців відображає її ставлення до самого Ісуса Христа і до його Отця, Всесвітнього Суверена (Матвія 10:40; 25:34—46).

13. Наскільки Дослідники Біблії розуміли притчу про овець і козлів у 1884 році?

¹³ У виданні «Вартової башти» за серпень 1884 року (англ.) було слушно вказано на те, що «вівці» у цій притчі — це люди, які мають надію жити в досконалості на землі. Також стало ясно, що ця притча повинна стосуватися часу, коли Христос пануватиме зі свого величного небесного престолу. Однак у той час вони не розуміли в усіх подробицях того, коли він почне згадану тут працю розділення і скільки часу вона триватиме.

14. Як одна промова на конгресі в 1923 році допомогла Дослідникам Біблії зрозуміти, коли повинна сповнитися Ісусова пророча притча?

¹⁴ А втім, 1923 року Дж. Ф. Рутерфорд, тодішній президент Товариства Вартової башти, у промові на конгресі роз’яснив питання щодо часу сповнення притчі про овець і козлів. Чому? Частково тому, що, за словами цієї притчі, брати Царя — принаймні декотрі з них — все ще мали бути на землі. З-посеред людей лише помазаних духом послідовників можна законно назвати його братами (Євреїв 2:10—12). Їх не буде на землі протягом Тисячоліття, і таким чином люди не матимуть нагоди чинити цим помазанцям добро, як сказав Ісус (Об’явлення 20:6).

15. а) Які події допомогли Дослідникам Біблії правильно розпізнати, хто такі вівці з Ісусової притчі? б) Як вівці виявляють свою вдячність за Царство?

¹⁵ У цій промові в 1923 році були зроблені спроби ототожнити тих, хто відповідає Господньому опису овець і козлів, але щоб отримати повне розуміння цієї притчі, треба було спершу вияснити інші справи. У наступних роках Єгова поступово доводив ці важливі подробиці до уваги своїх служителів. У 1927 році, наприклад, стало чітко зрозуміло, що «вірний і мудрий раб» — це група з усіх помазаних духом християн на землі; у 1932 році брати усвідомили, що потрібно безстрашно триматися помазаних служителів Єгови, як робив колись Єгонадав з Єгу (Матвія 24:45; 2 Царів 10:15). У той час вівцеподібні люди отримали особливе заохочення з Об’явлення 22:17, щоб нести звістку про Царство до інших. Їхня вдячність за Месіанське Царство мала спонукувати їх не тільки робити добро Господнім помазанцям, але й присвятити своє життя Єгові через Христа і перебувати в близьких стосунках з його помазанцями, запопадливо беручи участь у виконуванні їхньої праці. Чи ви робите це? До тих, хто це робить, Цар скаже: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу». Перед ними буде величне майбутнє — досконале вічне життя в земній сфері правління Царства (Матвія 25:34, 46).

Куди йде ‘великий натовп’?

16. а) Які неправильні уявлення мали ранні Дослідники Біблії щодо великого натовпу з Об’явлення 7:9? б) Коли і на основі чого було спростовано їхній погляд?

¹⁶ Якийсь час слуги Єгови вважали, що великий натовп, зображений в Об’явлення 7:9, 10, відрізняється від інших овець, про яких записано в Івана 10:16, та овець, згаданих у Матвія 25:33. Оскільки Біблія говорить, що вони ‘стояли перед престолом’, вважалося, що вони будуть на небі, але не на престолах, пануючи як співспадкоємці з Христом, а тільки перед престолом на другорядному місці. Вважалося, що це менш вірні християни, які не виявляли духу правдивої саможертовності. Такий погляд було спростовано в 1935 роціb. Ретельне дослідження Об’явлення 7:9 у світлі таких віршів, як Матвія 25:31, 32, виявило, що люди можуть бути «перед престолом» тут, на землі. Також зазначалось, що у Бога немає двох норм вірності. Усі, хто хоче мати його схвалення, мусять бути вірними йому (Матвія 22:37, 38; Луки 16:10).

17, 18. а) Завдяки чому з 1935 року відбувається великий ріст кількості тих, хто сподівається жити вічно на землі? б) Якою невідкладною працею запопадливо займаються члени великого натовпу?

¹⁷ Народ Єгови вже багато років розповідає про Божі обіцянки стосовно землі. З огляду на те, чого цей народ сподівався ще в 20-х роках нашого сторіччя, він звіщав, що «Мільйони, які тепер живуть, ніколи не помруть». Але тоді ще не було мільйонів, які прийняли все те, що Бог дає для життя. У більшості тих, хто пізнавав правду, святий дух породжував бажання жити на небі. Але після 1935 року відбулася велика зміна. Не можна сказати, що перед тим «Вартова башта» ігнорувала надію вічного життя на землі. Впродовж десятиліть слуги Єгови розповідали про це і шукали тих, хто відповідає біблійному опису інших овець. Однак у призначений час Єгова скерував справи так, що цих осіб було виявлено.

¹⁸ Звіти показують, що протягом багатьох років більшість присутніх на Спомині приймали символи. Але за 25 років після 1935 року кількість спостерігачів щорічного Спомину Христової смерті зросла в понад сто разів у порівнянні до учасників. Ким були ці інші? Майбутніми членами великого натовпу. Зрозуміло, прийшов час для Єгови збирати цих людей і готувати їх до збереження у близькій великій скорботі. Як було передречено, вони виходять «з усякого люду, і племен, і народів, і язиків» (Об’явлення 7:9). Вони запопадливо займаються працею, про яку Ісус передрікав, кажучи: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14).

[Примітки]

Великий натовп виконує священне служіння

«Вони... в храмі Його день і ніч Йому служать [«виконують для нього священне служіння», НС]» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 7:15).

1. Якої віхи щодо духовного розуміння було досягнуто в 1935 році?

ТРИДЦЯТЬ першого травня 1935 року серед делегатів конгресу Свідків Єгови у Вашингтоні (федеральний округ Колумбія) панувала невимовна радість. Там в гармонії з цілою Біблією і подіями, які тоді вже почали розвиватися, вперше було чітко ототожнено великий натовп, згаданий в Об’явлення 7:9.

2. Як виявилося те, що все більше число осіб розуміло, що Бог не покликав їх до небесного життя?

² Десь за шість тижнів до цього на відзначанні Господньої Вечері в зборах Свідків Єгови 10 681 серед присутніх (майже кожен 6) не приймав символів — хліба і вина — і 3688 з них були активними вісниками Божого Царства. Чому вони стрималися споживати символи? Бо з Біблії зрозуміли: Бог не покликав їх до небесного життя, але вони можуть по-іншому скористати з того, що Єгова дав з любові. Що ж відбулося на тому конгресі, коли промовець попросив: «Усі, хто має надію жити вічно на землі, будь ласка, встаньте»? Тисячі піднялися на свої ноги, і після цього на трибунах довго лунали бурхливі оплески.

3. Чому той факт, що було визначено великий натовп, дав новий поштовх до проповідницького служіння і як Свідки відреагували на це?

³ Те, про що дізналися присутні на тому конгресі, дало їм новий поштовх у служінні. Вони зрозуміли, що тепер, перед кінцем старої системи, не тільки декілька тисяч, але великий натовп людей матиме нагоду скористати з розпорядку Єгови для збереження і вічного життя на райській землі. Яку ж зворушливу звістку почули там всі ті, хто любить правду! Свідки Єгови усвідомили, що потрібно виконати велику роботу — радісну роботу. Через багато років Джон Бут, який пізніше став членом Керівного органу, пригадував: «Цей конгрес дав нам чимало підстав для радості».

4. а) Яким масштабним було збирання великого натовпу з 1935 року? б) Як члени великого натовпу виявляють те, що їхня віра жива?

⁴ Протягом наступних років кількість Свідків Єгови надзвичайно зросла. Всупереч жорстокому гонінню, що зносили Свідки під час другої світової війни, їхня кількість майже потроїлась за одне десятиріччя. А число вісників — 56 153, які прилюдно свідчили в 1935 році, зросло під кінець 1994 року до понад 4 900 000 вісників Царства в більш ніж 230 країнах. Переважна більшість із них з нетерпінням чекають часу, коли Єгова дасть їм життя в досконалості на райській землі. Порівняно з малою черідкою вони справді стали великим натовпом. Вони не є людьми, які говорять, що вірують, але не підтверджують цього своїми вчинками (Якова 1:22; 2:14—17). Усі вони діляться з іншими доброю новиною про Боже Царство. Чи ти є посеред цього щасливого натовпу? Бути активним Свідком — важливий розпізнавальний знак, але це ще не все.

‘Стоять перед престолом’

5. На що вказує той факт, що великий натовп ‘стоїть перед престолом’?

⁵ У своєму видінні апостол Іван бачив, що вони ‘стояли перед престолом і перед Агнцем’ (Об’явлення 7:9). Тим, що ці люди стоять перед Божим престолом, як показує контекст, виявляється їхнє цілковите визнання суверенітету Єгови. Це включає в себе багато чого. Наприклад: 1) вони визнають право Єгови вирішувати, що добре, а що зле для його слуг (Буття 2:16, 17; Ісаї 5:20, 21); 2) вони слухаються Єгови, котрий звертається до них через своє Слово (Повторення Закону 6:1—3; 2 Петра 1:19—21); 3) вони усвідомлюють важливість підкорення тим, кому Єгова доручив нагляд (1 Коринтян 11:3; Ефесян 5:22, 23; 6:1—3; Євреїв 13:17); 4) незважаючи на недосконалість, вони щиро намагаються керуватися теократичними вказівками не з примусу, але охоче, усім серцем (Приповістей 3:1; Якова 3:17, 18). Вони перебувають перед престолом, щоб виконувати священне служіння для Єгови, котрого глибоко поважають і дуже люблять. Цей великий натовп ‘стоїть’ перед престолом, а це є вказівкою на те, що Той, хто сидить на престолі, схвалює їх. (Порівняйте Об’явлення 6:16, 17). На основі чого вони є схвалені?

«Зодягнені в білу одежу»

6. а) Як розуміти те, що члени великого натовпу «зодягнені в білу одежу»? б) Яким чином великий натовп здобув праведне становище перед Єговою? в) Якою мірою впливає на життя великого натовпу віра в Христову пролиту кров?

⁶ В описі побаченого апостолом Іваном говориться про те, що члени цього великого натовпу «зодягнені в білу одежу». Ця біла одежа вказує на їхнє чисте, праведне становище перед Єговою. Яким чином вони здобули це становище? Ми вже бачили, що в Івановому видінні вони стояли «перед Агнцем». Ці особи визнають Ісуса Христа ‘Агнцем Божим, що на Себе гріх світу бере’ (Івана 1:29). У своєму видінні Іван почув одного із старців, який, перебуваючи біля Божого престолу, пояснив: «[Вони] випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця... Тому то вони перед Божим престолом» (Об’явлення 7:14, 15). Символічно кажучи, ці люди випрали свій одяг, виявляючи віру в Христову викупну кров. Вони погоджуються з біблійним вченням про викуп не тільки у своєму розумі. Вдячність за це впливає на їхню внутрішню особу; отже вони вірують «серцем» (Римлян 10:9, 10). Це великою мірою впливає на те, як вони ведуть своє життя. Вони з вірою присвячуються Єгові на основі Христової жертви, символізують це присвячення зануренням у воді, по-справжньому узгоджують своє життя зі своїм присвяченням і завдяки тому встановлюють тісні взаємини з Богом. Який же чудовий привілей — привілей, який слід старанно берегти! (2 Коринтян 5:14, 15).

7, 8. Як організація Єгови допомагає великому натовпу зберігати свій одяг незабрудненим?

⁷ Сердечно турбуючись їхнім вічним благополуччям, організація Єгови багаторазово вказувала на склад думок і поведінку, які могли б заплямити, або осквернити, розпізнавальний одяг людини, через що вона, незважаючи на її твердження, справді не відповідала б пророчому опису з Об’явлення 7:9, 10 (1 Петра 1:15, 16). Підсилюючи опубліковане раніше, «Вартова башта» в 1941 році та пізніше постійно вказувала на те, що було б вкрай непристойним спочатку проповідувати, а потім у час дозвілля займатися розпустою чи перелюбом (1 Солунян 4:3; Євреїв 13:4). У 1947 році було підкреслено, що норми Єгови стосовно християнського подружжя однакові для всіх країн і що навіть коли місцевими звичаями, можливо, схвалюється полігамія, люди, котрі займаються цим, не можуть бути Свідками Єгови (Матвія 19:4—6; Тита 1:5, 6).

⁸ У 1973 році Свідкам Єгови по цілому світі було наголошено на тому, що всім їм потрібно стримуватися від таких забруднюючих звичок, як вживання тютюну, хоч би де вони були: не тільки в Залі Царства або в проповідницькому служінні, але й на світській роботі чи десь на самоті, коли їх ніхто не бачить (2 Коринтян 7:1). У 1987 році на обласних конгресах Свідків Єгови християнську молодь було недвозначно попереджено остерігатися подвійного життя, якщо вона хоче мати чисте становище перед Богом (Псалом 26:1, 4). Знову і знову «Вартова башта» попереджає про різні аспекти духу світу, бо «віра чиста й непорочна перед Богом і Отцем» полягає в тому, щоб «чистим берегти себе від світу» (Якова 1:27, Укр. Катол. Ун-т).

9. Хто дійсно матиме схвалене становище перед престолом Єгови після великої скорботи?

⁹ Люди, віра котрих спонукує їх жити так, щоб залишатися чистими духовно і морально, ‘стоятимуть перед престолом’ після близької великої скорботи як схвалені слуги Бога. Це ті люди, які не тільки розпочали християнське життя, але й вірно провадили таке життя (Ефесян 4:24).

‘Пальмове віття в їхніх руках’

10. На що вказує пальмове віття, яке Іван бачив в руках великого натовпу?

¹⁰ Серед видатних характерних особливостей великого натовпу, побаченого апостолом Іваном, є те, що «в їхніх руках було пальмове віття». Що це означає? Немає сумніву, це пальмове віття нагадало Іванові свято Кучок — найрадісніше свято за єврейським календарем, яке проводилося після літніх жнив. Згідно з Законом, пальмове листя, а також галуззя інших дерев використовувалося для будівництва наметів, щоб жити в них під час цього свята (Левит 23:39, 40; Неемії 8:14—18). Пальмовим віттям також розмахували поклонники у храмі, коли співали «галел» (Псалми 113—118). Те, що великий натовп махає пальмовим віттям, мабуть, також пригадало Іванові той час, коли Ісус в’їжджав в Єрусалим, а натовп поклонників радісно махав пальмовим віттям і вигукував: «Благословенний, хто йде у Господнє Ім’я! Цар Ізраїлів!» (Івана 12:12, 13). Отже, махання пальмовим віттям вказує на те, що великий натовп радісно вітає Царство Єгови і його помазаного Царя.

11. Чому Божі слуги знаходять справжню радість у служінні Єгові?

¹¹ Навіть тепер у своєму служінні Єгові великий натовп виявляє такий радісний дух. Це не означає, що вони не мають жодних труднощів або не відчувають смутку чи болю. Але те, що вони служать і подобаються Єгові, приносить їм задоволення, яке допомагає переборювати все це. Одна місіонерка, яка 45 років служила зі своїм чоловіком у Гватемалі, розповіла про примітивні умови, в яких вони жили, важку працю, небезпечні подорожі, що стали невід’ємною частиною їхнього життя, коли вони намагалися донести звістку про Царство до індіанських сіл. На завершення вона сказала: «Це був найщасливіший час у нашому житті». Хоча їй було важко зносити старість і хвороби, серед останніх записів в її щоденник лягли слова: «Це життя було чудовим і дуже приємним». По цілій землі Свідки Єгови так само ставляться до свого служіння.

‘Священне служіння вдень і вночі’

12. Що Єгова вдень і вночі бачить на землі?

¹² Ці радісні поклонники «в храмі Його [Єгови] день і ніч Йому служать [«виконують для нього священне служіння», НС]» (Об’явлення 7:15). По цілій землі мільйони людей виконують це священне служіння. Коли на одні країни насувається ніч і люди сплять, в інших встає сонце і Свідки Єгови активно беруться за проповідування. У міру того як Земля обертається, вони постійно — день і ніч — співають хвалу Єгові (Псалом 86:9). Але служіння вдень і вночі, про яке говориться в Об’явлення 7:15, має більш особистий характер.

13. Як Святе Письмо виявляє, що значить служити «день і ніч»?

¹³ Люди, які є членами великого натовпу, виконують священне служіння вдень і вночі. Чи це означає, що вся їхня праця є священним служінням? Це правда, незалежно від того, що вони роблять, вони вчаться робити все так, аби прославляти Єгову (1 Коринтян 10:31; Колосян 3:23). Проте «священне служіння» стосується тільки того, що безпосередньо пов’язане з поклонінням Богові. Виконання цієї праці «день і ніч» натякає на регулярність, погодженість, а також щирі зусилля. (Порівняйте Ісуса Навина 1:8; Луки 2:37; Дії 20:31; 2 Солунян 3:8).

14. Завдяки чому наше особисте проповідницьке служіння можна було б назвати служінням «день і ніч»?

¹⁴ Служачи в земному дворі величного духовного храму Єгови, ті, які є членами великого натовпу, намагаються регулярно і злагоджено брати участь у проповідницькому служінні. Багато хто постановив регулярно щотижня брати участь у цьому служінні. Інші докладають зусиль, щоб бути сталими або допоміжними піонерами. Нерідко ці люди вже раннім ранком проповідують на вулицях і по крамницях. Щоб пристосуватися до зацікавлених, декотрі Свідки проводять біблійні вивчення пізно ввечері. Вони свідчать, коли роблять покупки, в дорозі, під час обіду і розмовляючи по телефону.

15. Що, окрім проповідницької праці, включає в себе наше священне служіння?

¹⁵ Участь у зборових зібраннях також є частиною нашого священного служіння, це стосується і будівництва приміщень для християнських конгресів та догляду за ними. Це теж стосується зусиль підбадьорювати і допомагати християнським братам та сестрам духовно й матеріально, щоб вони не зупинялися в служінні Єгові. Сюди входить праця наших Комітетів зв’язку з лікарнями. Різні галузі служіння в Бетелі, а також добровільне служіння в наших зборах — все це священне служіння. Справді, коли наше життя зосереджується на взаєминах з Єговою, воно наповнене священним служінням. Як говориться у вищенаведеному вірші, народ Єгови виконує ‘священне служіння вдень і вночі’, і в цьому він знаходить велику радість (Дії 20:35; 1 Тимофія 1:11).

«З усякого люду, і племен, і народів, і язиків»

16. Як підтверджується те, що великий натовп виходить «з усякого люду»?

¹⁶ Великий натовп походить з усіх народів. Бог є безстороннім, і викуп, який він постачив через Ісуса Христа, є достатнім, щоб охопити всіх їх. В 1935 році, коли великий натовп було вперше ототожнено на підставі Біблії, Свідки Єгови вже діяли в 115 країнах. До 90-х років нашого сторіччя кількість країн, в яких велися пошуки вівцеподібних людей, збільшилась у понад два рази (Марка 13:10).

17. Як допомагається людям з усяких «племен, і народів, і язиків» приєднуватися до великого натовпу?

¹⁷ Щоб віднайти майбутніх членів великого натовпу, Свідки Єгови проводять діяльність не тільки серед різних націй, але й серед племен, народів і мовних груп у середовищі цих націй. Бажаючи досягнути таких людей, Свідки видають біблійну літературу понад 300 мовами. Це вимагає навчання й утримування колективів досвідчених перекладачів, постачання комп’ютерного обладнання, завдяки якому можна робити переклад на ці мови, а також здійснювати поточне друкування. Тільки за останніх п’ять років до переліку мов, якими видається ця література, було додано 36 мов, що ними розмовляє 98 000 000 осіб. Крім того, Свідки стараються особисто приходити до цих людей, щоб допомогти їм зрозуміти Боже Слово (Матвія 28:19, 20).

‘Від великої скорботи’

18. а) Кого буде збережено, коли вибухне велика скорбота? б) Які радісні проголошення пролунають тоді?

¹⁸ Коли ангели відпустять вітри, про які написано в Об’явлення 7:1, тоді не тільки помазані ‘раби Бога нашого’, але й великий натовп, який приєднався до них у правдивому поклонінні, відчує на собі сповнений любові захист Єгови. Апостолу Іванові було сказано, що члени великого натовпу ‘прийдуть від великої скорботи’ як ті, котрі пережили. Тоді лунатимуть слова вдячності і хвали: «Спасіння від Бога нашого, що сидить на престолі, та від Агнця!» І всі вірні Божі слуги на небі прилучать свої голоси, щоб проголосити: «Амінь! Благословіння, слава і мудрість, подяка, честь, сила і влада — нашому Богу на віки вічні! Амінь!» (Об’явлення 7:10—14, Дулуман).

19. Якою радісною роботою наполегливо займатимуться ті, що переживуть?

¹⁹ Який же це буде радісний час! Усі, хто житиме тоді, будуть слугами єдиного правдивого Бога! Найбільшу радість усім їм приноситиме служіння Єгові. Там буде багато праці — радісної праці! Земля переміниться на Рай. Мільярди померлих воскреснуть і тоді навчатимуться шляхам Єгови. Яким же привілей брати в цьому участь!