Греція і Рим

Якщо говорити про релігію, то «стародавня Греція не уникнула далекосяжного й сильного впливу Вавилонії», зазначає Жан Ботейро. Професор Пітер Ґрін пояснює, чому вчення про приречення було дуже популярним у Греції: «У непевному світі, коли люди були чимраз несхильніші відповідати за свої рішення і часто відчували себе просто маріонетками в руках таємничої і невблаганної Долі, божественне веління оракула [доля визначена богами] було єдиним способом запланувати собі майбутнє. Маючи відповідні навики та розуміння, можна було передбачити те, що визначене Долею. Почуте могло не завжди подобатися людині, але, будучи попередженою, вона мала можливість принаймні підготуватися заздалегідь».

Крім того, віруванням у долю послуговувалися не тільки, щоб розповісти людині про майбутнє, але й для більш зловісних цілей. Вчення про долю допомагало тримати в покорі маси людей і з цієї причини, за словами історика Ф. Г. Сендбаха, «віра у те, що світом керує лише Провидіння, була на руку правлячому класу».

Чому? Професор Ґрін пояснює, що таке вірування «було моральним, теологічним і семантичним виправданням встановленої соціально-політичної системи, воно було найбільш впливовим й вишуканим знаряддям самозбереження, яке тільки елліністичний панівний клас міг придумати. Будь-які події вважалися визначеними наперед, і оскільки природа прихильно ставилася до людства, то все визначене мало йти тільки на добро». Насправді ж це давало підставу «виправданню безжалісного егоїстичного поводження».

Те, що греки зазвичай вірили у долю, можна зрозуміти, читаючи грецьку літературу. До стародавніх літературних жанрів належали епос, легенда й драма, в яких головну роль відігравала доля. У грецькій міфології людська доля зображалася трьома богинями, котрих називали Мойри. Клото пряла нитку життя, Лахесіс визначала його тривалість, а Атропа перетинала нитку життя, коли призначений час закінчувався.

Як римляни, так і греки прагнули дізнатися, яку долю їм призначено. Так у них з’явилися й розвинулися запозичені з Вавилона астрологія і ворожіння.

У третьому сторіччі до н. е. астрологія набула популярності в Греції, і 62 року до н. е. з’явився перший грецький гороскоп. Греки настільки захоплювалися астрологією, що, згідно з професором Ґілбертом Мурреєм, вона «вплинула на елліністичний світогляд наче нова хвороба, яка вражає людей на якомусь віддаленому острові».

Великою популярністю користувалися оракули або медіуми, за допомогою яких греки й римляни намагалися довідатись про майбутнє. Вважалося, що вони були посередниками між богами й людьми. (Порівняйте Дії 16:16—19). Які були наслідки таких поглядів? Філософ Бертран Рассел сказав: «Страх замінив надію; метою життя швидше було бажання уникнути нещастя, ніж досягнути чогось справді доброго». Подібні теми стали предметом суперечок у загальновизнаному християнстві.