Вплив грецької культури на юдеїв. Коли Грецька імперія була розділена між полководцями Александра Македонського, Юдея опинилась між Єгиптом, в якому правила династія Птолемеїв, і Сирією, яка перебувала під пануванням династії Селевкідів. Спочатку Юдея підпорядковувалась Єгипту, а в 198 р. до н. е. її захопили Селевкіди. Щоб об’єднати Юдею з Сирією, на її території насаджувалась грецька релігія, мова, література, стиль одягу та інші елементи культури.

По всій Юдеї були засновані грецькі колонії, зокрема в Самарії (яку пізніше перейменували в Себасту), в Акко (Птолемаїді) і в Бет-Шеані (Скіфополісі), а також на раніше незаселених землях на Сх. від Йордану. (Див. ДЕСЯТИМІСТЯ.) В Єрусалимі з’явився гімнасій, який приваблював юдейську молодь. Оскільки грецькі спортивні ігри були пов’язані з грецькою релігією, гімнасій підривав повагу єврейських юнаків до принципів з Писань. У цей період еллінізація значною мірою вплинула навіть на священство. Тому юдеї почали поступово переймати чужі релігійні погляди, такі, як язичницьке вчення про безсмертя душі і потойбічний світ, в якому люди мучаться після смерті.

Еллінізація юдеїв досягла апогею у 168 р. до н. е., коли Антіох Епіфан осквернив Єрусалимський храм, запровадивши в ньому поклоніння Зевсу. Це призвело до повстання Маккавеїв.

Сильний вплив еллінізації відчувався також і в єгипетському місті Александрія, значну частину якого населяли юдеї. (Див. АЛЕКСАНДРІЯ.) Дехто з них захопився популярною грецькою філософією, а деякі юдейські письменники вважали за необхідне узгодити юдейські вірування з тогочасними поглядами. Вони намагалися довести, що ідеї грецьких філософів можна знайти в Єврейських Писаннях або що вони навіть були запозичені з Писань.

Грекомовні юдеї. У книзі Дії з’являється інше слово — гелленіста́й (одн. гелленісте́с). Воно не вживається ні в грецькій, ні в єврейській літературі елліністичного періоду, тому його значення точно не відоме. Однак більшість лексикографів вважає, що в Дії 6:1 і 9:29 це слово означає «грекомовні юдеї». У першому з цих віршів «грекомовні юдеї» (гелленіста́й) протиставляються «єврейськомовним» (ебра́йос у тексті Весткотта і Горта). На святкуванні П’ятидесятниці 33 р. н. е. були як юдеї, так і прозеліти з багатьох країн. Про те, що в Єрусалим приходило багато грекомовних людей, свідчить напис Феодота, знайдений на пагорбі Офел у Єрусалимі. У цьому написі, зробленому грецькою мовою, говориться: «Феодот, син Веттена, священик і начальник синагоги, син начальника синагоги та онук начальника синагоги, збудував цю синагогу для читання Закону і навчання Заповідей, також [він збудував] дім для гостей, кімнати і цистерни для води, щоб забезпечити житлом чужинців, які його потребують,— [синагогу], засновану його батьками, старійшинами і нащадками Симеона» (Райт Дж. Э. Библейская археология / Под ред. А. Никитина, Пер. А. Чеха. СПб, 2003. С. 358). Дехто вважає, що в написі мова йде про «Синагогу вільновідпущених», члени якої були серед тих, хто заподіяв мученицьку смерть Степанові (Дії 6:9; див. ВІЛЬНИЙ, ВІЛЬНОВІДПУЩЕНИЙ).

Однак форма слова гелленіста́й, яка вживається в Дії 11:20 щодо деяких мешканців сирійської Антіохії, може стосуватися не грекомовних юдеїв, а грекомовних людей загалом. Це видно з того, що до приходу християн з Кірени і Кіпру добру новину в Антіохії проповідували лише юдеям (Дії 11:19). Тож під словом гелленіста́й у цьому уривку маються на увазі люди з різних народів, які перейняли грецьку мову та культуру (і, можливо, жили за грецькими звичаями). (Див. АНТІОХІЯ № 1; КІРЕНА, КІРЕНЯНИН.)