Біжіть так, щоб одержати» (1 Коринтян 9:24, Деркач).

⁴ Це правда, що у стародавніх змаганнях тільки один міг одержати нагороду.

Ні, він не говорив, що змагання за життя — це конкуренція, в якій кожен учасник старається завдати поразки всім іншим. Коринтяни добре знали, що цей вид конкуруючого духу існував серед суперників на Істмійських іграх, які вважалися навіть більш престижними у той час, ніж Олімпійські.

Він далі розвинув ілюстрацію про бігуна і сказав: «І кожен, хто бере участь у змаганні, проявляє самовладання у всьому» (1 Коринтян 9:25а, НС). Говорячи це, він посилався на щось, що коринтські християни добре знали, а саме: суворе тренування, якого притримувалися учасники змагань на Істмійських іграх.

9, 10. (а) Як в одній публікації описано учасників Істмійських ігор? (б) Що особливо заслуговує уваги у цьому описі?

⁹ Наводимо яскравий опис тренування учасника змагань:

«З задоволенням і без нарікань він підпорядковує себе правилам і обмеженням свого десятимісячного тренування, без якого йому краще взагалі не змагатися... Він пишається своїми маленькими труднощами, втомою, деякими обмеженнями і вважає справою честі сумлінно стримуватися від усього, що могло б хоч трошки зменшити його шанси на успіх. Він бачить інших людей, які дають собі волю в їжі, відпочивають, тоді як він задихається від напруження; вони розкошують у ваннах, задовольняються радощами життя, але в його голові рідко коли пролітає думка про заздрість, бо серце його прагне перемоги, а суворе тренування є необхідним. Він знає, що його шанси зникають, як тільки він у будь-якому моменті або при будь-якій нагоді пом’якшить вимоги дисципліни» («Експозиторз Байбл», том V, сторінка 674).

¹⁰ Особливо цікавим є спостереження, що особа, яка тренується, вважає «справою честі» притримуватися суворого режиму самозречення. В дійсності, «в його голові рідко коли пролітає думка про заздрість» до легкості і задоволення, яким інші втішаються на його очах.

12. Чому можна сказати, що слава і популярність, за якими шукають люди, є такими ж, як тлінний вінок на Істмійських іграх?

¹² Переможець на Істмійських іграх отримував вінок з гілок сосни або подібної рослини; вінок, який, напевно, в’янув через кілька днів або тижнів. Звичайно, атлети змагалися не за в’янучий вінок, а за славу, честь і популярність. Згідно з одним джерелом інформації, переможця, коли він повертався додому, вітали як переможного героя. Часто, щоб дати дорогу процесії, зносили навіть міські стіни. На честь переможців споруджували статуї. Незважаючи на це все, їхня слава все-таки була тлінною. Небагато людей сьогодні мають поняття про цих переможних героїв, а більшість людей ними зовсім не цікавиться.