• У пошуках вірогідних провіщень
    Вартова башта — 1999 | 15 липня

    • У пошуках вірогідних провіщень

      ЗІЙШОВШИ на трон у 336 році до н. е., македонський цар Александр невдовзі вирушив у центральну Грецію, аби відвідати дельфійського оракула. Цей честолюбний чоловік замишляв завоювати мало не увесь тогочасний світ, але перед тим прагнув отримати божу запоруку здійснення своїх далекосяжних планів. За легендою, він прибув у Дельфи в день, коли запитувати оракула було заборонено. Не бажаючи повертатися з порожніми руками, невідступний Александр наполегливо вимагав провіщення. Тоді жриця в розпачі вигукнула: «Ти непереможний, сину мій!» Молодий цар витлумачив почуте як добру прикмету — передвістя майбутньої перемоги.

  • Чому можна вірити біблійним пророцтвам
    Вартова башта — 1999 | 15 липня

    • Чому можна вірити біблійним пророцтвам

      ПІРР, цар Епіру, що в північно-західній Греції, втягнувся в затяжну боротьбу з Римом. Прагнучи дізнатись про її розв’язку, він подався до дельфійського оракула. Отриману царем відповідь можна було витлумачити двояко: 1) «Прорікаю, Еаків сину, звитяжити римлян ти в силі. Підеш ти та й повернешся, ніколи в війні не загинеш»; 2) «Прорікаю, Еаків сину, звитяжити тебе римляни в силі. Підеш й ніколи не повернешся, ти у війні загинеш». Пірр віддав перевагу першому тлумаченню і продовжив війну з римлянами. На нього чекала нищівна поразка.

  • Чому можна вірити біблійним пророцтвам
    Вартова башта — 1999 | 15 липня

    • Невід’ємною характеристикою оракулів була двозначність. Скажімо, в Дельфах слова відповідей були нерозбірливими, тому жерці мусили розтлумачувати їх, складаючи вірші, котрі могли нести діаметрально протилежний зміст. Типовим прикладом цього є оракул, який отримав лідійський цар Крез. У ньому говорилося: «Крез, перейшовши за Галіс, велику державу зруйнує». Фактично цією «великою державою» стало його власне царство! Перейшовши річку Галіс із наміром захопити Каппадокію, Крез був розбитий військом перського царя Кіра.