Грецьке слово епı́скопос («наглядач») споріднене з дієсловом епіскопе́о, яке означає «постійно пильнувати» (Єв 12:15), та іменником епіскопе́, яке означає «перевірка» (Лк 19:44; 1Пт 2:12), «наглядач» (1Тм 3:1), «обов’язки наглядача» (Дії 1:20). У Септуагінті єврейське пакı́д чотири рази перекладене грецьким словом епı́скопос (Сд 9:28; Не 11:9, 14, 22). Тож наглядач — це той, хто приділяє увагу кому- або чому-небудь, відвідує, виконує перевірку і дає доручення. Основна думка, яку передає грецьке слово — нагляд з метою захисту.

Слова «наглядачі» (епı́скопой) і «старійшини» (пресбı́терой) стосуються одного й того ж становища в християнському зборі. Це видно з випадку, коли Павло попросив «старійшин збору» в Ефесі прийти до нього в Мілет. Даючи настанови цим старійшинам, він сказав: «Пильнуйте за собою та за всією отарою; святий дух призначив вас у ній наглядачами [форма слова епı́скопой], щоб ви пасли збір Бога» (Дії 20:17, 28). У Листі до Тита Павло написав про необхідність «признача[ти] старійшин» у різних містах, а далі стосовно тих же чоловіків вжив слово «наглядач» (епı́скопос) (Тит 1:5, 7). Отже, обидва слова вказують на одне й те саме становище. Різниця в тому, що пресбı́терос підкреслює духовну зрілість чоловіка, а епı́скопос — обов’язки, пов’язані з його становищем. (Див. СТАРІЙШИНА, СТАРШИЙ ЧОЛОВІК.)