Слово фте́йро означає «розбещувати» (2Кр 7:2) чи «псувати» (1Кр 15:33), тобто понижувати якість, погіршувати; «губити», «знищувати» (2Пт 2:12).

Бути тлінним і зазнавати тління. Розглядаючи поняття нетлінності, варто спочатку проаналізувати, як використовуються грецькі слова, що означають «тліти» і «тлінний». Слід також взяти до уваги, що є різниця між тим, що вже зазнає тління, і тим, що може зотліти, тобто є тлінним.

Тлінним може бути як щось матеріальне, так і нематеріальне. Вінок, якого прагнули грецькі атлети, був тлінним — з часом він псувався і зігнивав (1Кр 9:25). Навіть золото (розчиняється у царській горілці) і срібло є тлінними (1Пт 1:18; пор. Як 5:3). Човен може розбитися (букв. «цілковито зруйнуватися»; від форми слова діафте́йро, яка вказує на інтенсивність дії), тобто його корпус може розпастися (Об 8:9). Те саме грецьке слово вживається, коли мова йде про «тих, хто губить землю» (Об 11:18). Людина — тілесна істота — є тлінною (Рм 1:23); її недосконале тіло піддається хворобам і смерті, після чого розкладається (Дії 13:36). З нематеріальних речей псуватися можуть, наприклад, корисні звички: їх псує погане товариство (1Кр 15:33); псуватися може мислення людини, яка втрачає щирість, чистоту і правду (2Кр 11:3; 1Тм 6:5; 2Тм 3:8), що призводить до морального занепаду і псує особистість (Еф 4:22; Юд 10).

Навіть тіло досконалої людини є тлінним, бо його можна знищити. Тому апостол Павло сказав, що Бог воскресив Ісуса, «щоб той більше ніколи не повертався до тління» (Дії 13:34), тобто не повертався до життя в тлінному людському тілі. Лише завдяки втручанню Бога фізичне тіло його Сина не побачило тління в могилі (Дії 2:31; 13:35—37). Однак це тіло не було збережене; Ісус не користувався ним після воскресіння, адже, як зазначив апостол Петро, Ісус «був умертвлений у тілі, але оживлений в дусі» (1Пт 3:18). Тому логічно дійти висновку, що Бог за допомогою чуда усунув це тіло і не дав йому зазнати тління, тобто розкластися. (Див. ТІЛО, Фізичне тіло Христа.)

Хоча ангели є духовними істотами, їхні тіла теж тлінні, оскільки в Біблії сказано, що їх можна знищити (Мт 25:41; 2Пт 2:4; пор. Лк 4:33, 34).

Люди в неволі тління. Хоча Адам був досконалим, він мав тлінне тіло. Проте єдиною причиною того, що він опинився у «неволі тління» і передав цей стан своїм нащадкам, усьому людському роду, є його бунт проти Бога (Рм 8:20—22). Неволя тління є наслідком гріха, або переступу (Рм 5:12), вона робить тіло недосконалим і веде до його деградації, хвороб, старіння і смерті. Тому «той, хто сіє з думкою про свою плоть, пожне від плоті тління» і не отримає вічного життя, яке обіцяне тим, хто сіє з думкою про дух (Гл 6:8; пор. 2Пт 2:12, 18, 19).