Саме аґа́пе вживається для опису Бога, який «є любов»a. Професор Вільям Барклей у книжці «Слова Нового Завіту» (англ.) сказав про цю любов: «Аґапе стосується розуму: це не просто почуття, яке мимовільно виникає в нашому серці, а принцип, за яким ми свідомо живемо. Аґапе здебільшого пов’язана з волею». У такому значенні аґа́пе є любов’ю, яка керується принципами, але вона часто пов’язана з сильними почуттями. А оскільки існують як хороші, так і погані принципи, зрозуміло, що християнин повинен жити згідно з хорошими принципами, які записані в Біблії і які дав сам Бог Єгова. Ми ліпше зрозуміємо суть любові, яку варто виявляти, якщо за допомогою Біблії порівняємо аґа́пе з іншими видами любові.

Немає нічого поганого в тому, щоб мати близького друга в зборі. Але слова з 2 Петра 1:7 заохочують нас доповнювати любов (аґа́пе) «братерською любов’ю» (філаделфı́а; це слово складається з двох грецьких слів філı́а та аделфо́с, що відповідно означають «друг» і «брат»). Для того щоб втішатися міцною дружбою, необхідно застосовувати вищенаведену пораду. Варто запитати себе: «Чи я зрівноважую дружні почуття біблійними принципами?»

Боже Слово допомагає нам уникати упередженості в стосунках з нашими друзями. Ми не маємо подвійних норм: відносно поблажливих вимог до наших друзів та суворих вимог до людей, які не є нашими друзями. Також ми не будемо підлесливими, щоб зав’язати з кимось дружбу. А найважливіше те, що, дотримуючись біблійних принципів, ми станемо проникливими. Це допоможе нам обирати хороших друзів і уникати «поганого товариства», яке «псує корисні звички» (1 Кор. 15:33).

Любов до рідних пов’язана з нашими почуттями і серцем. Цікаво, що Павло вжив аґа́пе, коли говорив про любов, яку чоловік має виявляти до своєї дружини. Павло порівняв цю любов з Христовою любов’ю до збору (Еф. 5:28, 29). Аґа́пе — любов, яка ґрунтується на принципах Єгови, Засновника сім’ї.

Справжня любов до членів сім’ї спонукує нас цікавитися літніми батьками чи дбати про дітей. Крім того, така любов спонукує батьків з любов’ю виправляти, якщо потрібно, своїх дітей і не дозволяє батькам керуватися лише почуттями, через які вони могли б стати надмірно поблажливими до дітей (Еф. 6:1—4).

Апостол Павло написав: «Нехай любов ваша буде нелицемірною... Виявляючи братерську любов, майте ніжні почуття одні до одних» (Рим. 12:9, 10). Дійсно, християни мають нелицемірну любов (аґа́пе). Ця любов — не просто мимовільний вияв емоцій. Вона ґрунтується на біблійних принципах.