У 1944 році заборона поширилася на всю літературу, яку видавав народ Єгови. У повідомленні в журналі «Вартова башта» (англ.) за 1 липня 1946 року говорилося: «Свідкам Єгови взагалі не можна було мати Біблій, навіть виданих іншими біблійними товариствами, не говорячи вже про ті Біблії, які містили коментарі Товариства «Вартова башта».

У квітні 1946 року в Гайану приїхав Натан Норр із всесвітнього центру. Його супроводжував Вільям Трейсі, який тільки-но закінчив школу «Ґілеад». Вони хотіли підбадьорити братів і звернутись до уряду з проханням зняти заборону. Під час зустрічі в Джорджтауні, на яку зібралося 180 братів та зацікавлених, брат Норр пояснив, що перші учні Ісуса не мали Біблій і книжок, які могли б використовувати у служінні. Все ж Єгова поблагословив їх дивовижним зростом. Чому? Тому що вони продовжували проповідувати. Тож хіба Бог не поблагословить так само своїх сучасних слуг, які завзято виконують працю проповідування? Обов’язково!

А тим часом брати намагалися використати усі юридичні засоби для того, щоб уряд зняв заборону. Наприклад, коли після війни не минуло ще й року, вони зібрали 31 370 підписів для того, щоб подати клопотання про зняття заборони. Це клопотання було передано уряду. Крім того, аби донести до відома жителів Гайани правдиву інформацію, організація Єгови опублікувала буклет. Ось заголовок з нього: «СВЯТА БІБЛІЯ ЗАБОРОНЕНА У БРИТАНСЬКІЙ ГВІАНІ — 31 000 ОСІБ ЗВЕРНУЛИСЬ ІЗ КЛОПОТАННЯМ ДО ГУБЕРНАТОРА, щоб відновити свободу поклоніння для всіх мешканців колонії, незалежно від віросповідання».

Також брат Норр зустрівся із секретарем у справах колоній В. Л. Хіпом. Під кінець 30-хвилинної розмови брат Норр дав пану Хіпу книжку «Правда визволить вас» і попросив уважно її прочитати. Пан Хіп пообіцяв це зробити. До того ж він повідомив брату Норру, що саме в цей час дев’ять членів виконавчого комітету переглядають питання про заборону нашої літератури! Це було правдою, оскільки в червні 1946 року губернатор Гайани видав постанову про зняття заборони.

Невдовзі після цього братам передали 130 запилених коробок, в яких було 11 798 книжок і брошурок. Вісники Царства, яких тоді було вже 70, зраділи, що тепер знову можуть розповсюджувати літературу, і роздали всі публікації лише за десять тижнів. У серпні брати почали свідчити на вулицях, що принесло чудові результати. «Журнали розповсюджувалися майже так само швидко, як розпродувалися місцеві газети»,— повідомив філіал.

Навіть під час заборони Свідки Єгови продовжували отримувати цінну духовну поживу частково завдяки братові, який працював на головній пошті в Джорджтауні. Ось що він пише: «Я вважав своїм обов’язком простежити, щоб журнали «Вартова башта» дійшли до філіалу. Сестри друкували або ж розмножували на мімеографі статті для вивчення. Потім статті передавалися в сім’ї і використовувалися на зібраннях збору».

1944 р. Заборонено всі публікації Свідків Єгови.

1946 р. У червні заборону знято. Прибувають перші місіонери, які закінчили школу «Ґілеад».

[Ілюстрація на сторінці 147]

На підставі цієї постанови, яка вийшла у червні 1946 року, було знято заборону на нашу літературу в Гайані.