• Гайана
    Щорічник Свідків Єгови 2005

    • «Вісники Царства» борознять води Гайани

      Коли проповідницька діяльність у Гайані тільки починалась, брати діставались до розкиданих вздовж річок поселень на човнах і каное. З часом у них з’явилося п’ять власних човнів, перший з яких називався «Вісник Царства І», а останній «Вісник Царства V» (перші два човни нині вже не використовують).

      Фредерік Мак-Алман пригадує: «Пливучи за течією, ми проповідували по східному березі Померуна, аж поки не допливали до Хакні — селища, що за 11 кілометрів від гирла ріки. Там ми залишалися на ніч у домі сестри де Камбри, яка у той час працювала акушеркою. І наступного ранку після доброго відпочинку ми плили до гирла річки і там перепливали на західний берег. Потім ми проповідували вздовж західного берега, пливучи назад ще 34 кілометри до міста Чаріті». Протягом п’яти років брати плавали Померуном на човнах, аж поки не придбали вживаний мотор потужністю 6 кінських сил.

      Як правило, подорожі річками були безпечними, але все одно брати мусили бути обережними, адже там траплявся й інший транспорт. Перші два «Вісники Царства» були звичайними весловими човнами, отож вони не набирали великої швидкості. Фредерік розповідає: «Якось в суботу ввечері після проповідування я повертався Померуном додому і вантажне судно, яке рухалось на великій швидкості, зіткнулось з моїм човном. Аварія сталась, оскільки капітан і його команда були напідпитку. Мене викинуло з човна, і я опинився під їхнім судном. Оскільки гвинт потужного двигуна був усього лиш кілька сантиметрів від мене, я, борючись за життя, пірнав, а коли виринав, то бився головою об дно їхнього судна. Коли юнак на борту того судна побачив, що зі мною сталося, він скочив у річку і врятував мене. Кілька тижнів мене боліли рани, але я був вдячний за те, що залишився живим!»

      Однак цей нещасний випадок не зупинив Фредеріка. «Я був рішуче настроєний і далі проповідувати,— каже він,— адже тамтешні люди дуже цікавились біблійною правдою. У селищі Сірікі, що за 11 кілометрів від Чаріті, я вів книговивчення, отож на мене чекали».