• Цікаві події минулого року
    Щорічник Свідків Єгови 2011

    • БРАТЕРСЬКА ЛЮБОВ НА ДІЛІ

      12 січня 2010 року потужний землетрус зруйнував столицю Гаїті, Порт-о-Пренс, та її околиці. Сотні тисяч людей втратили життя, а ще більше опинилося просто неба. Загинуло 154 Свідки Єгови, а кілька тисяч залишилися без даху над головою. Багато хто ледь врятувався або отримав серйозні поранення.

      Коли стався землетрус, Аклок був удома. Стіни похилилися і впали, як доміно, затиснувши його між підлогою і стелею, що обвалилась. Брат не отримав серйозних поранень і в темряві почав обмацувати все навколо себе. Аклок згадує: «Я налапав відро з водою, але не зміг зсунути його з місця, тому вмочав пальці у воду і доносив до рота по кілька крапель. Ще я знайшов камінь, яким стукав, сподіваючись, що хтось почує мене». Аклок молився про допомогу, стукав і чекав.

      «У мене не було годинника, і я не орієнтувався в часі,— каже Аклок.— Спочатку я плакав і благав Єгову врятувати мене. Але потім я почав молитися інакше: “Я знаю, що ти воскресиш мене, але я молодий і якщо не помру, то зможу далі служити тобі”».

      Аклок відчував, як життя покидає його. Зрештою він знесилився настільки, що вже не міг стукати, і знепритомнів.

      Брат прийшов до тями, коли Свідки намагалися дістатись до нього. «Раптом бетонна плита нахилилася біля моєї ноги,— згадує він.— Я зрозумів, що від наступного удару вона впаде мені на коліно. Я простяг руку крізь отвір і вхопив рятівника за руку». Невдовзі Аклока звільнили з-під завалів, де він провів чотири дні.

      ДОПОМОГА ПРИХОДИТЬ ВЧАСНО

      Через 24 години після землетрусу прибув перший лікар-Свідок з філіалу в Домініканській Республіці. Після цього приїхало багато братів і сестер, які є медиками, а також тих, хто хотів взяти участь у рятувальних роботах. Крім того, надійшла гуманітарна допомога. На території філіалу відразу встановили польовий госпіталь, у якому отримали допомогу понад 1000 осіб, причому не тільки наші брати і сестри, але й інші люди.

      Серед пацієнтів були дві дівчини, які втратили праву руку. Мілен, сестра з філіалу, пригадує: «Як усі неодружені пацієнти, котрі втратили кінцівку, дівчата боялися, що не вийдуть заміж і ніколи не матимуть дітей». Мілен зв’язалася з однією сестрою з Франції, яка ще дитиною втратила руку в автомобільній аварії, і попросила її підбадьорити дівчат. Сестра вислала електронною поштою фотографії, на яких вона була з чоловіком та двома дітьми. Це розрадило пацієнток. Тепер вони пристосовуються до нових обставин.

      Крім їжі, одягу і ліків, потерпілі гостро потребували житла. Свідки-добровольці з Гаїті та з-за кордону розробили проекти і побудували понад 1700 тимчасових домівок, в яких сім’ї Свідків, що залишились без даху над головою, могли отримати прихисток і сховатись від дощу. У червні почали зводити тимчасові Зали Царства, а в липні влада дала дозвіл на будову постійних залів.

      ВІДНОВЛЕННЯ ФІЗИЧНИХ, ЕМОЦІЙНИХ І ДУХОВНИХ СИЛ

      У березні лікар-Свідок, який спеціалізується на лікуванні посттравматичного стресового розладу, зустрівся зі старійшинами 115 зборів, члени яких постраждали від землетрусу. Він дав практичні поради щодо того, як допомогти братам і сестрам, котрі пережили емоційне потрясіння. Потім цей лікар зустрівся з понад сотнею Свідків, яким була потрібна спеціалізована допомога.

      Невдовзі після землетрусу Дейвід Сплейн з Керівного органу поїхав на Гаїті, щоб розрадити і підбадьорити братів і сестер. Брат Сплейн, який говорить французькою, виступив з промовою на районному конгресі, зустрівся з родиною Бетелю, місіонерами і районними наглядачами. Усі дуже вдячні за його увагу, а також за ніжну турботу Керівного органу.

      Незважаючи на, здавалося б, нездоланні перешкоди, було закінчено переклад і друк «Християнських Грецьких Писань. Переклад нового світу» гаїтянською креольською мовою. Нові Біблії доставили всього за кілька годин до того, як на обласному конгресі, що відбувся в липні, оголосили про випуск «Перекладу нового світу». Протягом насиченого подіями 2010 року, від початку рятувальних робіт аж досі, брати і сестри постійно відчувають, як Єгова дає керівництво і підтримку в малих і великих ділах. Гуманітарна допомога, транспорт і добровольці завжди прибували у найбільш потрібний момент, і все вказувало на те, що це не випадковість. Один брат, який багато років служить місіонером, сказав: «Неможливо словами передати, наскільки очевидною була допомога Єгови. Це треба було бачити на власні очі!»