У своїй відомій Нагірній проповіді Ісус описує, що потрібно для щастя. Він каже: «Блаженні», тобто щасливі, хто 1) вбогі духом, 2) засмучені, 3) лагідні, 4) голодні та спрагнені правди, 5) милостиві, 6) чисті серцем, 7) миротворці, 8) вигнані за правду і 9) кого ганьбити та гнати будуть за ім’я Ісуса (Матвія 5:3—11)a.

Чи Ісусові слова відповідають дійсності?

Правдивість декотрих слів Ісуса не потребує великих доводів. Хто буде заперечувати, що лагідні, милостиві, люди з чистим серцем і миротворці щасливіші, ніж злі, агресивні та безжалісні?

Але може виникнути питання, як голодних та спрагнених правди чи засмучених людей можна назвати щасливими. Такі особи мають реалістичний погляд на події у світі. Вони «зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться» у наш час (Єзекіїля 9:4). Саме по собі це не робить їх щасливими. Однак коли вони дізнаються про Божий намір встановити на землі праведні умови і вчинити справедливість пригнобленим, їхня радість не знає меж (Ісаї 11:4).

Люди, які люблять праведність, сумують через те, що нерідко їм не вдається чинити правильне. Тож вони вбогі духом, тобто, як сказано в перекладі Нового світу, усвідомлюють свої духовні потреби. Такі люди готові приймати керівництво від Бога, оскільки розуміють, що тільки він може допомогти людям перебороти свої слабкості (Приповістей 16:3, 9; 20:24).

Люди, які засмучені, голодні та спрагнені правди і усвідомлюють свої духовні потреби, розуміють, наскільки важливо мати добрі взаємини з Творцем. Добрі стосунки з людьми сприяють щастю, але ще більше цьому сприяють добрі стосунки з Богом. Справді, тих, що дійсно люблять правду і готові приймати Боже керівництво, можна назвати щасливими.

Однак вам може бути важко повірити, що щасливими є гнані і ті, кого ганьблять. Але це правда, оскільки так сказав сам Ісус. Тож як слід розуміти ці слова?

Гнані, але щасливі. Як це можливо?

Зверніть увагу, що Ісус не казав, ніби ганьба і гоніння самі по собі ведуть до щастя. Він поставив таку умову: «Блаженні вигнані за правду... як ганьбити та гнати вас будуть... ради Мене» (Матвія 5:10, 11). Отже, людина може бути щасливою, лише коли страждає за те, що є послідовником Христа і веде своє життя відповідно до праведних принципів, яких навчав Ісус.

Це видно на прикладі ранніх християн. Члени Синедріону, єврейського високого суду, «покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили». Якою була реакція апостолів? «Вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса. І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа» (Дії 5:40—42; 13:50—52).

Апостол Петро пролив додаткове світло на зв’язок між ганьбою і щастям. Він писав: «Коли ж вас ганьблять за Христове Ім’я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий» (1 Петра 4:14). Так, хоча страждання і неприємне, але якщо страждати як християни за добрі діла, то це приносить щастя, бо ми знаємо, що отримуємо Божий святий дух.