Добре підготуйтеся

Мудрі люди планують відпустку наперед. Ще до початку подорожі приводять до порядку дорожні та медичні документи. Розпитавши про можливі небезпеки для здоров’я, вони вирішують, які профілактичні ліки взяти з собою.

Готуючись до подорожі в країни, де часті спалахи малярії, багато хто починає приймати протималярійні медикаменти за декілька днів до від’їзду. Але для повної безпеки нерідко радиться продовжувати прийом цих медикаментів протягом відпустки та навіть ще чотири тижні після її закінчення. Саме стільки часу триває інкубаційний період малярійних паразитів. Але не менш необхідними є й інші запобіжні заходи.

Доктор Пол Кларк з Лондонської школи гігієни й тропічної медицини радить: «Так само важливі репеленти, які наносяться на шкіру або на ручні та ножні браслети, сітки над ліжком та випарник інсектицидів, котрий працює від електричної мережі». Все це ліпше купити заздалегідь.

Коли вас закачує, то жодна поїздка не видається приємною. Чим спричиняється закачування? За твердженням одного дослідника, воно виникає, коли мозок перенасичується новими сигналами з незнайомого оточення. Якщо вас закачує від руху корабля, вібрації літака або гудіння автомобільного мотора, спробуйте зосередити увагу на чомусь незмінному, наприклад, на лінії обрію або на дорозі попереду. Дуже потрібний кисень, що його забезпечує добра вентиляція. Коли вас сильно закачало, можна вдатися до антигістамінних препаратів, які полегшують симптоми. Проте будьте обережні: пам’ятайте про такі побічні ефекти, як сонливість, котра за певних умов може загрожувати вашій безпеці.

У довгих повітряних подорожах таяться свої небезпеки, такі, як обезводнення. А нерухоме сидіння на тісному кріслі може підвищити ризик утворення тромбу в кровоносних судинах ніг. Особливо небезпечно, якщо тромб відірветься і потрапить до серця або легенів. Тому під час довгих польотів інколи буває потрібно розім’ятися, походивши по проходу між кріслами, або, сидячи, поробити вправи для м’язів стегна та ноги. А щоб поменшити обезводнення, пийте багато безалкогольних напоїв.

За одними підрахунками, з декількох сотень мільйонів чоловік, котрі по цілому світі щороку відправляються за кордон, принаймні половина захворює або зазнає травми. Тому, як пояснює д-р Річард Дейвуд, видавець публікації «Здоров’я мандрівників» (англ.), «запобігання є стратегією збереження здоров’я, котрою не повинен нехтувати жоден з туристів». Оскільки організму потрібно пристосуватися до різних штамів бактерій в атмосфері, їжі та воді, то необхідно перших кілька днів уважно ставитись до свого харчування.

«Ніколи не слід припускати, що їжа цілком безпечна,— попереджає д-р Дейвуд,— коли невідомо, чи вона була приготована із свіжих харчів і пройшла належну термічну обробку (була простерилізована при високій температурі); якщо це м’ясо — то воно має бути повністю коричневим». Але навіть гаряча їжа може бути небезпечною. Тому «переконайтеся, що сьогоднішній обід не є вчорашньою вечерею, розігрітою і поданою в іншому вигляді».

Якщо ви проводите відпустку в місцевості, що дуже відрізняється від тої, де ви живете, вам, можливо, не завжди вдасться з’їсти якусь лагоминку саме тоді, коли хочеться, та ще й там, де забагнеться. Але це, безперечно, невелика ціна за те, щоб уникнути проносу, на який, за повідомленнями, страждає дві п’ятих туристів.

Що стосується напоїв, то ліпше пити не місцеву воду, а куплену в пляшках. Проте аби уникнути проблем, добре, щоб пляшки чи банки з напоями відкривали у вашій присутності. Було б також розсудливо відмовитись від льоду. Коли ви не впевнені у якості напоїв, завжди вважайте їх небезпечними.