Нахил до зла

Цар Давид сам назвав одну з причин злих учинків. Після того як його злочини було викрито, він цілковито визнав свою вину. А згодом, сповнений розкаяння, написав: «Я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя» (Псалом 51:7). Бог ніколи не хотів, щоб матері зачинали дітей, які будуть грішити. Проте коли Єва, а потім Адам повстали проти Бога, вони втратили здатність народжувати безгрішних дітей (Римлян 5:12). Коли недосконале людство збільшилося числом, стало очевидним, що «нахил людського серця лихий від віку його молодого» (Буття 8:21).

Якщо люди не стримують цей нахил, то вдаються до «блуду... ворожнечі, чвар, ревнощів, вибухів гніву, суперечок, розбрату, сектантства, заздрості» та інших згубних діл, які Біблія називає «учинками плоті» (Галатів 5:19—21). Наприклад, цар Давид піддався слабості плоті і вчинив перелюб, а це потім призвело до ворожнечі (2 Самуїла 12:1—12). Давид міг протистояти нахилу до розпутства. Але він роздмухував вогонь свого бажання і пішов шляхом, який пізніше описав учень Яків: «Кожен випробовується, коли його захоплює та зваблює власне прагнення. Відтак прагнення, ставши здатним родити, породжує гріх, а вчинений гріх несе смерть» (Якова 1:14, 15).

Масові вбивства, ґвалтування і грабіжництво, про які розповідала попередня стаття,— усе це трапляється, коли люди дозволяють, щоб ними керували неправильні бажання.

Викорінення схильності до зла

Для того щоб людство більше ніколи не потерпало від зла, потрібно усунути вроджену схильність людини до зла, брак точного знання і вплив Сатани. Як викорінити із серця людини вроджену схильність до зла?

Тут не допоможе ані операція, ані винайдені людьми ліки. Однак Бог Єгова все ж таки має для всіх охочих засіб від успадкованого гріха й недосконалості. Апостол Іван написав: «Кров Ісуса... очищає нас від усякого гріха» (1 Івана 1:7). Коли досконалий чоловік Ісус добровільно приніс у жертву своє життя, він «віддавши власне тіло, заніс наші гріхи на стовп, щоб ми могли позбутися їх та жити для праведності» (1 Петра 2:24). Жертовна смерть Ісуса усуває наслідки злого вчинку Адама. Павло говорить, що Ісус Христос став «як відповідний викуп за всіх» (1 Тимофія 2:6). Таким чином, Христова смерть відкрила всім людям можливість набути досконалості, яку втратив Адам.