У ВОГНЕННУ ПІЧ!

18, 19. Що сталося, коли трьох євреїв укинули до вогненної печі?

¹⁸ Навуходоносор розлютився і наказав слугам розпалити піч у сім разів сильніше ніж звичайно. Тоді дав наказ «хоробрим військовим мужам» зв’язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо і вкинути до «палахкотючої огненної печі». Вони зробили все так, як наказав цар, і, зв’язавши, вкинули трьох євреїв до печі в усій одежі. Можливо, це було зроблено для того, щоб вогонь пожер їх якнайшвидше. Однак жертвами вогню стали самі зброєносці Навуходоносора (Даниїла 3:19—22).

¹⁹ А тим часом відбувалося щось дивовижне. Хоча Шадрах, Мешах та Авед-Неґо були всередині вогненної печі, полум’я не пожирало їх. Уявіть, наскільки здивувався Навуходоносор! Їх укинули до палахкотючої печі, перед тим надійно зв’язали, а вони залишались живими, та ще й ходили розв’язані посеред вогню! Навуходоносор зауважив ще щось інше. «Чи ж не трьох зв’язаних мужів ми вкинули до середини огню?» — запитав він своїх найвищих придворних урядників. «Певне, царю!» — відповіли вони. Тоді Навуходоносор вигукнув: «Так я бачу чотирьох мужів непов’язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина!» (Даниїла 3:23—25).

20, 21. а) Що помітив Навуходоносор, коли Шадрах, Мешах і Авед-Неґо вийшли з печі? б) Що був змушений визнати Навуходоносор?

²⁰ Навуходоносор наблизився до челюстів вогненної печі. «Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього,— вигукнув він,— вийдіть і прийдіть!» Троє євреїв вийшли з вогню. Немає сумніву, усі, хто бачив те чудо, у тому числі сатрапи, правителі, намісники й найвищі урядники, були приголомшені. Тільки подумати, здавалось, неначе тих трьох молодих чоловіків ніколи й не кидали до печі! Запах вогню не ввійшов у них і жодна волосина на їхніх головах не обгоріла (Даниїла 3:26, 27).

²¹ Тепер цар Навуходоносор був змушений визнати, що Єгова є Всевишнім Богом. «Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо,— проголосив він,— що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого». Тоді цар додав суворе застереження: «Від мене видається наказ, що кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце». Ті троє євреїв знову отримали царське схвалення, і ‘добре велося їм у вавилонській окрузі’ (Даниїла 3:28—30).

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 78]