Перед цим, у Бхагавадгіта, що значить «Господня пісня», яку деколи також називають «найважливішою книгою написаною в Індії», пропонує три способи якими можна визволитись від цього становища. «Ряд обов’язків» підкреслював виконання ритуальних і суспільних обов’язків, «шлях знання» — практикування глибокого вдумання і Йоги, а «шлях відданості» значить віддаватися особистому богові. Дехто уподібнює Бхагавадгіта до «Нового Завіту» у так званому християнстві. Більшість індійців навчились декотрих віршів на пам’ять і щоденно монотонно декламують їх.

В дійсності Бхагавадгіта є тільки частиною індуської епічної поеми, Махабхарату, поміщаючи в собі сотні тисяч віршів, є найдовшою поемою в світі. Поміщенням Бхагавадгіта в Махабхарату (правдоподібно в третьому столітті до н. е.) індуїзм став відмінною релігією від ведизму й брахманізму.

Як індуси пояснюють сансару? У Бхагавадгіта каже: «Так як людина, скидаюча з себе зношений одяг, надіває новий, то так само житель тіла, скидає з себе зношене тіло, і входить у інше, нове».