«ЧИ ТИ пам’ятаєш сусідську дівчину, в яку закохався колись тут, в Індії? — написав Мюкандбай своєму синові, котрий навчався в університеті в Сполучених Штатах Америки.— Через декілька тижнів вона вийде заміж. Я подумав, що тобі слід про це знати».

Чому батько написав це своєму синові? Декілька років перед тим Мюкандбай цілковито заборонив цим закоханим підліткам зустрічатись. Крім того, його син вже шість років навчався у вищому навчальному закладі в США. Весь той час він не підтримував з цією дівчиною жодного зв’язку, і Мюкандбай знав про це.

Чому ж батько так занепокоївся? Тому що Мюкандбай вірив у реінкарнацію, тобто перевтіленняa. У випадку, якби причина їхньої дитячої закоханості крилася в тому, що вони були подружжям у попередньому житті, тримати їх нарізно тепер, коли вони вже могли одружуватися, було б жорстоко. Мюкандбай лише хотів повідомити своєму синові про цю подію, перш ніж дівчина стане чиєюсь дружиною в цьому житті.

Візьміть до уваги інший випадок. Одну чотирирічну дівчинку декілька разів доставляли з болями в лікарню в Мумбай (Індія). У неї був дефект серцевого клапана. Її заможні батьки дуже тяжко переживали страждання своєї дитини. Але вони також говорили собі: «Треба з цим змиритися. Вона, напевно, заслужила на це, бо щось скоїла в минулому житті».

Віра в реінкарнацію відіграє важливу роль у житті мільйонів прихильників індуїзму, буддизму, джайнізму, сикхізму та інших релігій, які походять з Індії. Усе в житті — від кохання до нестерпного страждання — вважається наслідком вчинків з минулого або декількох минулих життів.

«Спогади з попереднього життя!» — відповідають прихильники реінкарнації. Отже, коли у трирічної Ратани з Бангкока почали з’являтися «спогади з її минулого життя побожної жінки, яка померла, маючи за 60», більшість спостерігачів визнала, що це є вагомим аргументом на користь реінкарнації.

Однак є багато скептиків. Також можна дати й інші пояснення спогадам, які відносять до попередніх життівb. Індуський філософ Нікілананда у своїй книжці «Індуїзм. Його значення для звільнення духа» (англ.) говорить, що «посмертні відчуття неможливо логічно пояснити». Усе ж таки він твердить, що «доктрина про перевтілення є радше правдоподібною, ніж неправдоподібною».

Проте насправді віра в реінкарнацію повністю розвинулася в Індії. Індуські мудреці намагалися розв’язати всесвітні проблеми існування зла й страждання серед людей. «Як усе це можна узгодити з поняттям про праведного Творця?» — запитували ці мудреці. Вони старалися пояснити суперечність між Божою праведністю та непередбаченими нещастями й нерівністю між людьми, які існували у світі. З часом вони вигадали «закон карми», закон причини й наслідку — «що́ людина посіє, те й пожне». Вони розробили детальний «баланс», згідно з яким за свої заслуги й провини в цьому житті людина буде винагороджена або покарана в наступному.

«Карма» — це просто «діяння». Кажуть, що індус має добру карму, якщо він підкоряється соціальним і релігійним нормам, і погану карму, якщо він цього не робить. Його діяння, тобто карма, визначає його майбутнє в кожному наступному перевтіленні. «Всі люди народжуються з визначеними заздалегідь рисами характеру, які залежать головним чином від їхніх вчинків у попередніх життях, але їхні фізичні риси визначаються спадковістю,— говорить філософ Нікілананда.— [Тому] людина є зодчим своєї долі, будівничим свого майбутнього». А втім, найвищою метою повинне бути звільнення від цього циклу переселення і об’єднання з брахманом — вищою реальністю. Вважають, що цього можна досягнути, якщо мати прийнятну для суспільства поведінку й особливе індуське знання.

Отже в основі вчення про реінкарнацію лежить доктрина про безсмертя душі, й воно є збудоване на цій доктрині з використанням закону карми. Але подивімося, що про ці уявлення говорить Боже натхнене Слово, Біблія.