-
„Чи Біблія дійсно є правдива?”Пробудись! — 1988 | 8 січня
-
-
Також можна досліджувати історичну точність Біблії. Памела каже: „Це дійсно допомогло мені, коли я взнала, що Біблія є історично вірна. Тоді я зрозуміла, що всі ці були дійсні події й дійсні люди, а не тільки оповідання”.
-
-
„Чи Біблія дійсно є правдива?”Пробудись! — 1988 | 8 січня
-
-
[Рамка/Ілюстрація на сторінках 18, 19]
Біблійне пророцтво й його сповнення
Прочитайте пророцтва записані в Луки 19:41-44; 21:20, 21. Коротко після Його смерті 33 р. н.е., Ісус плакав за Єрусалимом бо знав, що з ним мало статись. Він передсказав як римляни прийдуть і „валом оточать, і обляжуть” Єрусалима, а тоді спустошать місто, стягаючи на його мешканців велике страждання. Тоді Він перестеріг Своїх учнів ,утікати в гори’, коли побачать що римляни будуть оточувати місто й врятувати своє життя.
З дослідження історії, ви довідаєтесь, що все це сповнилось. У 66 р. н.е., 33 р. пізніше, римське військо напало на Єрусалим. Тоді, згідно з єврейським істориком Йосифом, римський командир „несподівано відвів своє військо, покинувши надію, хоч не зазнав поразок, і діючи проти всякого розсудку відступив від міста”. Це дало християнам, пам’ятаючим Ісусове пророцтво нагоду втекти. У 70 р. н.е., римляни вернулись, збудували навколо Єрусалима облогу 4,5 мили (7,2 км.) довжини й заловили всіх людей в місті. „Єрусалим був систематично знищений, а храм зовсім зруйнований”, каже Біблія й археологія.
Історична вірогідність Біблії
У книжці Адвокат досліджує Біблію підкреслює історичну вірогідність Біблії так: „Тоді як романси, легенди та фальшиві свідчення уважно ставлять споріднені події в якомусь віддаленому місці та на визначений час, і таким чином порушують перші правила того, що ми, адвокати, навчаємось про добрі судові дебатування, тобто ,заява мусить поміщати час і місце’, то біблійні виклади дають нам дату й місцевість розповіджених подій, і це дуже точно”.
Новий словник Біблії каже так: „[Письменник Діїв Апостолів] розповідає свої доповіді в межах сучасної історії; у сторінках він згадує про міських суддів, провінціальних губернаторів, клієнтів-царів, і цьому подібно, і повторно ці відношення стосуються до дійсних місцевостей й часу, які підлягають обговоренні”.
-