У травні 1924 року нацистська партія мала 32 місця в німецькому рейхстазі. У травні 1928 року кількість місць зменшилась до 12-ти. Проте у 1930 році світ поглинула велика економічна криза; скориставшись нею, нацисти дивовижно швидко набули популярності і на виборах у Німеччині в липні 1932 року здобули 230 із 608 місць. Незабаром на допомогу нацистам прийшов колишній канцлер Франц фон Папен, член папського ордену. Як кажуть історики, в уяві фон Папена постала нова «Священна Римська імперія». Оскільки він займав крісло канцлера недовго і зазнав фіаско на тій посаді, то тепер сподівався повернути собі владу з допомогою нацистів. До січня 1933 року він постарався, щоб Гітлер отримав підтримку індустріальних магнатів, і хитрими інтригами добився того, що 30 січня 1933 року Гітлер став канцлером Німеччини. Сам він став віце-канцлером, і Гітлер послуговувався ним, щоб здобути підтримку католиків у Німеччині. Через два місяці після приходу до влади Гітлер розпустив парламент, заслав тисячі лідерів опозиції у концтабори й почав відкриту кампанію гноблення євреїв.

⁷ Інтерес Ватикану до дедалі міцнішої нацистської держави виявився двадцятого липня 1933 року, коли кардинал Пачеллі (який пізніше став папою Пієм XII) підписав у Римі конкордат між Ватиканом і нацистською Німеччиною. Фон Папен підписав документ, як представник Гітлера, і там же Пачеллі дав фон Папену високу папську відзнаку — Великий Хрест Ордену Піяb. У своїй книжці «Сатана в капелюсі-циліндрі» (англ.) Тібор Коівс пише про це так: «Конкордат був великою перемогою для Гітлера. Це було його першою моральною підтримкою від зовнішнього світу, і ще й з найвидатнішого джерела». Конкордат вимагав, щоб Ватикан перестав підтримувати німецьку католицьку партію «Центр» і таким чином схвалив Гітлерову однопартійну «тотальну державу»c. Крім того, у 14-й статті було сказано: «Архієпископів, єпископів та інших служителів церкви не призначатимуть, аж поки губернатор, ставленик рейху, не підтвердить, що немає жодного сумніву щодо політичної надійності кандидатів». До кінця 1933 року (який папа Пій XI оголосив «святим роком») підтримка Ватикану стала могутнім фактором у намаганні Гітлера здобути світову владу.