1. Як нам може допомогти книга Левіт?

У КНИЗІ Левіт говориться про святість частіше, ніж у будь-якій іншій біблійній книзі. Розуміння цієї книги допоможе нам бути святими, оскільки це є вимогою для всіх правдивих служителів Єгови.

2. Назвіть деякі особливості книги Левіт.

² Книга Левіт, яку написав пророк Мойсей, є частиною «усього Писання», яке корисне для того, щоб навчати (2 Тим. 3:16). Приблизно десять разів у кожному розділі цієї книги згадується ім’я Єгови. Розуміння книги Левіт допоможе нам уникати того, що може стягнути ганьбу на Боже ім’я (Лев. 22:32). Ця книга часто вживає вислів «Я — Єгова», що має нагадувати нам про послух Богові. Розглянувши цю і наступну статті, ми побачимо, які цінні перлини містяться в книзі Левіт — книзі, що є подарунком від Бога, завдяки якому ми можемо поклонятися у святості.

ВИМОГА СВЯТОСТІ

3, 4. Що представляє обмивання Аарона і його синів? (Дивіться малюнок на початку статті).

³ Прочитайте Левіт 8:5, 6. Єгова обрав Аарона, щоб він служив ізраїльським первосвящеником; його сини мали служити священиками для народу. Аарон представляв Ісуса Христа, а його сини — Ісусових помазаних послідовників. Чи те, що Аарон мав митися водою, символізувало очищення Ісуса? Ні, бо Ісус був безгрішний та непорочний і не потребував очищення (Євр. 7:26; 9:14). Проте чистий стан Аарона вказує на Ісусову чистоту і праведність. Що ж тоді символізує обмивання Ааронових синів?

⁴ Обмивання Ааронових синів стало прообразом очищення тих, хто був вибраний до небесного священства. Чи хрещення помазанців пов’язане з очищенням Ааронових синів? Ні, хрещення не змиває гріхів, а є символом того, що людина беззастережно присвячується Богу Єгові. Обмивання помазанців здійснюється «за допомогою Божого слова», тому вони повинні усім серцем дотримуватись Христових учень у своєму житті (Еф. 5:25—27). Так вони освячуються і очищаються. А що сказати про «інших овець»? (Ів. 10:16).

5. Чому можна сказати, що інші вівці очищаються за допомогою Божого Слова?

⁵ Сини Аарона не представляли «великого натовпу» Ісусових інших овець (Об’яв. 7:9). А чи такі охрещені особи теж освячуються й очищаються за допомогою Божого Слова? Авжеж. Коли християни з земною надією читають у Біблії, наскільки важлива і дієва Ісусова пролита кров, вони вірять у ці слова й «день і ніч» виконують священне служіння (Об’яв. 7:13—15). Результат постійного очищення помазанців та інших овець очевидний, оскільки вони завжди добре поводяться (1 Пет. 2:12). Як же, мабуть, Єгові подобається чистота і єдність помазанців та інших овець, які слухають свого Пастиря, Ісуса, і віддано йдуть за ним!

6. Чому важливо робити самоперевірку?

⁶ Те, що від ізраїльтян вимагалося бути фізично чистими, має неабияке значення для служителів Єгови в наш час. Люди, з якими ми вивчаємо Біблію, часто помічають чистоту наших місць поклоніння, а також нашу охайність. Усе ж чистота священства допомагає нам чітко розуміти, що кожен, хто сходить на піднесену гору поклоніння Єгові, повинен мати «серце чисте». (Прочитайте Псалом 24:3, 4; Ісаї 2:2, 3). Щоб віддано служити Богові, необхідно мати чистий розум, серце й тіло. Тому слід регулярно робити самоперевірку. Завдяки цьому дехто може побачити потребу здійснити важливі зміни, щоб бути святим (2 Кор. 13:5). Наприклад, охрещеному християнину, який свідомо переглядає порнографію, треба запитати себе: «Чи я залишаюсь святим?» Щоб покінчити з цією огидною звичкою, йому не обійтись без допомоги (Як. 5:14).

БУДЬТЕ СВЯТИМИ, ВИЯВЛЯЮЧИ СЛУХНЯНІСТЬ

7. Який приклад подав Ісус, згідно з Левіт 8:22—24?

⁷ Коли було започатковане ізраїльське священство, кров’ю барана мастили праве вухо, великий палець правої руки й ноги первосвященика Аарона та його синів. (Прочитайте Левіт 8:22—24). Це використання крові вказувало, що священики мали слухняно і сумлінно виконувати свої обов’язки. Подібно первосвященик Ісус подав досконалий приклад для помазанців та інших овець. Він прихиляв своє вухо до Божих вказівок, виконував Божу волю, не покладаючи рук, і його ноги ніколи не сходили з Божого святого шляху (Ів. 4:31—34).

8. Що повинні робити всі служителі Єгови?

⁸ Помазані християни та Ісусові інші вівці мають іти шляхом непорочності, яким ішов їхній первосвященик. Усі служителі Єгови повинні слухняно виконувати вказівки з Біблії і старатися не засмучувати Божого духу (Еф. 4:30). Їм слід «випрямляти стежки для своїх ніг» (Євр. 12:13).

9. Що сказали троє братів, які тісно співпрацюють з Керівним органом, і як їхні слова можуть допомогти вам залишатися святими?

⁹ Розгляньмо щирі висловлювання трьох братів, які мають земну надію і вже десятиліттями тісно співпрацюють з членами Керівного органу. Перший сказав: «Співпрацювати з такими братами — велика честь. Все ж близьке спілкування з ними іноді виявляє, що, хоча вони й помазані духом, вони таки недосконалі. Але впродовж років я намагаюсь слухатися тих, хто бере провід». Другий брат зазначив: «Такі вірші, як 2 Коринфян 10:5, де йдеться про слухняність Христу, допомагають мені виявляти послух і співпрацювати з братами, котрі беруть провід. Це слухняність від усього серця». Третій брат визнав: «Любити те, що любить Єгова, і ненавидіти те, що він ненавидить, а також постійно шукати його керівництва і робити те, що приємне йому, означає слухатися його організації й тих, ким він послуговується для виконання свого наміру щодо землі». Цей брат пам’ятає приклад Натана Норра, члена Керівного органу, котрий охоче погодився з думками, висвітленими у статті «Народження народу» з «Вартової башти» за 1925 рік, тимчасом як інші поставили їх під сумнів. Такий послух справив глибоке враження на цього брата. Роздуми над словами цих трьох братів допоможуть вам залишатися святими, виявляючи слухняність.

БЕЗДОГАННА СЛУХНЯНІСТЬ БОЖОМУ ЗАКОНУ ПРО КРОВ

10. Чому важливо слухатись Божого закону про кров?

¹⁰ Прочитайте Левіт 17:10. Єгова заборонив ізраїльтянам «їсти якусь кров». Стримуватися від крові тварин або людей — це вимога і для християн (Дії 15:28, 29). Ми здригаємося від самої думки про те, що Бог може відкинути нас та усунути зі свого збору. Ми любимо його і хочемо бути йому слухняними. Навіть опинившись у небезпечній для життя ситуації, ми не збираємося піддаватися вмовлянням і вимогам тих, хто не знає і не слухається Єгови. Звісно, нас будуть висміювати через те, що ми стримуємося від крові, але ми постановили слухатись Бога (Юди 17, 18). Який погляд на це питання допоможе нам «твердо постанов[ити]» не їсти крові й не погоджуватись на переливання крові? (Повт. 12:23).

11. Чому можна сказати, що День примирення був не просто ритуалом?

¹¹ Те, як ізраїльський первосвященик використовував тваринну кров у щорічний День примирення, допоможе нам зрозуміти Божий погляд на кров. Кров призначалася для чогось особливого. Вона використовувалась для спокутування гріхів тих, хто шукав прощення Єгови. Кров’ю бика і козла кропили перед кришкою ковчега угоди (Лев. 16:14, 15, 19). Завдяки цьому Єгова прощав гріхи ізраїльтян. Крім того, якщо чоловік вбивав тварину для їжі, він, за постановою Єгови, мав випустити кров і присипати її землею, «бо життя кожного тіла — це його кров» (Лев. 17:11—14). Чи все це було маловажним ритуалом? Зовсім ні. Те, як використовували кров у День примирення, а також наказ виливати її на землю узгоджується з наказом про кров, який Єгова раніше дав Ноєві та його нащадкам (Бут. 9:3—6). Бог Єгова заборонив споживати кров. Що це означає для християн?

12. Як у листі до єврейських християн Павло пов’язує кров з прощенням?

¹² Коли апостол Павло написав єврейським християнам про очищальну силу крові, він пояснив: «За Законом майже все очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення» (Євр. 9:22). Зі слів Павла видно, що тваринні жертви, хоча й мали певну цінність, тільки нагадували ізраїльтянам, що вони грішники і потребують чогось більшого для цілковитого прощення гріхів. Закон був «лише тінню прийдешніх благ, а не самими благами» (Євр. 10:1—4). Тож завдяки чому можна було отримати прощення гріхів?

13. Яке значення для вас має те, що Ісус представив Єгові цінність своєї крові?

¹³ Прочитайте Ефесян 1:7. Жертовна смерть Ісуса Христа, який добровільно «віддав за [нас] самого себе», має глибоке значення для всіх, хто любить його і його Батька (Гал. 2:20). А втім, саме те, що Ісус зробив після своєї смерті й воскресіння, по-справжньому визволило нас та уможливило прощення наших гріхів. Ісус виконав те, на що вказував День примирення в Мойсеєвому законі. У той день первосвященик вносив трохи крові жертовних тварин у Найсвятіше відділення святого намету (пізніше в Соломонів храм), представляючи її перед Богом, ніби в його присутності (Лев. 16:11—15). Так само Ісус увійшов у саме небо і представив Єгові цінність своєї людської крові (Євр. 9:6, 7, 11—14, 24—28). Ми дуже вдячні, що маємо прощення гріхів і чисте сумління, оскільки віримо в Ісусову пролиту кров.

14, 15. Чому важливо розуміти закон Єгови про кров і слухатись його?

¹⁴ Чи тепер ви ліпше розумієте, чому Єгова заборонив «їсти якусь кров»? (Лев. 17:10). Чи збагнули, чому Бог вважає кров святою? Для нього кров рівноцінна життю (Бут. 9:4). Чи ви погоджуєтеся, що ми повинні поділяти погляд Бога на кров і слухатися його наказу стримуватися від неї? Мир з Богом ми можемо мати тільки тоді, коли будемо вірити у викупну жертву Ісуса та усвідомлювати, що кров має особливе значення для нашого Творця (Кол. 1:19, 20).

¹⁵ Будь-хто з нас може раптом стикнутися з питанням щодо використання крові. Можливо, хтось з наших родичів чи друзів несподівано опиниться в ситуації, коли треба вирішувати: погоджуватися на переливання крові чи ні. В таких критичних ситуаціях необхідно приймати рішення і стосовно фракцій крові та методів лікування. Тому дуже важливо глибоко дослідити це питання і підготуватися до можливих непередбачених випадків. Такі кроки, а також молитва допоможуть нам зайняти тверду позицію і не піти на компроміс. Ми, звичайно, не хочемо засмучувати серце Єгови, погоджуючись на те, що він засуджує у своєму Слові. Багато медичних фахівців та інших осіб, які схвалюють переливання крові, закликають людей здавати кров заради порятунку життя. Проте святий народ Єгови визнає, що Творець має право вказувати, як ставитись до крові. Для нього будь-яка кров свята. Нам слід рішуче постановити слухатися його закону про кров. Своєю святою поведінкою ми покажемо йому, що надзвичайно цінуємо рятівну силу Ісусової крові — єдиної крові, яка дає можливість отримати прощення гріхів і вічне життя (Ів. 3:16).

ЧОМУ ЄГОВА ВИМАГАЄ ВІД НАС СВЯТОСТІ

16. Чому народ Єгови повинен бути святим?

¹⁶ Коли Бог визволяв ізраїльтян з єгипетської неволі, він їм сказав: «Я — Єгова, який вивів вас з єгипетського краю, щоб показати, що я ваш Бог. Тож будьте святі, бо я святий» (Лев. 11:45). Єгова вимагав від ізраїльтян святості, бо він сам святий. Як його Свідки, ми теж повинні бути святими. Це стає чітко зрозумілим з книги Левіт.

1, 2. а) Чого Бог очікує від свого народу, коли йдеться про вчинки? б) На які запитання відповідає ця стаття?

ПІД натхненням Єгови апостол Петро пов’язав святість, про яку йдеться в книзі Левіт, з тим, що християни повинні бути святими у своїх вчинках. (Прочитайте 1 Петра 1:14—16). «Святий» — Єгова — очікує, що помазанці та «інші вівці» робитимуть все можливе, аби бути святими в усіх своїх вчинках, а не лише в деяких (Ів. 10:16).

² Подальше дослідження духовних перлин з книги Левіт принесе нам велику користь. І якщо ми застосовуємо набуті знання, то будемо святими у всіх своїх вчинках. Ми розглянемо такі запитання: який погляд нам треба мати на компроміс? Чого нас навчає книга Левіт про обстоювання верховної влади Єгови? Чого ми вчимося з жертвоприношень?

ОСТЕРІГАЙМОСЯ КОМПРОМІСУ

3, 4. а) Чому християни не повинні поступатися біблійними законами і принципами? б) Чому нам не слід мститися і затаювати злобу?

³ Якщо ми хочемо подобатись Єгові, то повинні міцно триматися його законів та принципів і не вважати їх чимось звичайним і тим, чим можна поступитися. Хоча ми не перебуваємо під Мойсеєвим законом, його вимоги допомагають нам ліпше зрозуміти, що́ є прийнятним і неприйнятним у Божих очах. Наприклад, ізраїльтяни отримали наказ: «Не мстися синам свого народу і не затаюй на них злоби. Люби свого ближнього, як самого себе. Я — Єгова» (Лев. 19:18).

⁴ Єгова вимагає, щоб ми не мстилися, він хоче, щоб ми не затаювали злоби (Рим. 12:19). Якби ми нехтували Божими законами й принципами, то приносили б задоволення Дияволу і могли б стягнути докір на Єгову. Навіть якщо хтось навмисне кривдить нас, не дозволяймо собі стати «посудинами», в яких зберігається образа. Бог обдарував нас честю бути «глиняними посудинами», в яких ми маємо скарб служіння (2 Кор. 4:1, 7). Образа — наче кислота, і їй не місце в таких посудинах.

5. Чого ми вчимося, читаючи розповідь про Аарона та смерть його синів? (Дивіться малюнок на початку статті).

⁵ В Левіт 10:1—11 записаний жахливий випадок, який стався в Аароновій сім’ї. Уся сім’я, мабуть, була прибита горем, коли вогонь з неба пожер у святому наметі Ааронових синів, Надава і Авігу. Це стало випробуванням віри для Аарона та його родини, які не повинні були оплакувати своїх померлих рідних. Чи ви доводите свою святість тим, що не спілкуєтеся з членами сім’ї або з іншими, кого виключили зі збору? (Прочитайте 1 Коринфян 5:11).

6, 7. а) Над чим варто подумати, коли вирішуємо, чи брати участь в обряді вінчання? (Дивіться примітку). б) Як можна пояснити невіруючим родичам свою позицію щодо обряду вінчання?

⁶ Можливо, ми не зазнаємо́ такого тяжкого випробування, як Аарон і його сім’я. А що, коли невіруючі родичі запрошують нас прийти на обряд вінчання і взяти в ньому участь? У Біблії немає прямої заборони приходити на такі церемонії. Та чи є біблійні принципи, які допоможуть нам прийняти правильне рішення?a

⁷ Наше рішення бути святими перед Єговою за таких обставин може дивувати наших невіруючих родичів (1 Пет. 4:3, 4). Звичайно, ми не хочемо їх ображати, але було б добре поговорити з ними лагідно, водночас відверто. Якщо можливо, це варто зробити заздалегідь. Доречно було б подякувати і сказати, що нам дуже приємно отримати запрошення взяти участь у весіллі. Тоді можна пояснити, що ми не хочемо, аби радість їхнього свята була затьмарена і щоб вони з гостями почувалися ніяково, через те що ми не беремо участі в певних релігійних обрядах. Так ми не підемо на компроміс зі своїми віруваннями.

ОБСТОЮЙМО ВЕРХОВНУ ВЛАДУ ЄГОВИ

8. Як книга Левіт наголошує на верховній владі Єгови?

⁸ Книга Левіт наголошує на верховній владі Єгови. Понад 30 разів зазначається, що закони, згадані в цій книзі, походять від Єгови. Мойсей визнавав це і робив те, що звелів йому Бог (Лев. 8:4, 5). Подібно і ми завжди маємо робити те, що вимагає від нас Всевладний Єгова. У цьому нам допомагає Божа організація. А втім, випробування віри можуть прийти, коли ми наодинці, як це було у випадку Ісуса, коли Диявол спокушав його в пустелі (Луки 4:1—13). Якщо ми зосереджені на верховній владі Бога і довіряємо йому, то ніхто не змусить нас піти на компроміс і ми не потрапимо в пастку страху (Прип. 29:25).

9. Чому всі народи ненавидять Божих служителів?

⁹ Будучи послідовниками Христа і Свідками Єгови, ми стикаємося з переслідуваннями в різних країнах світу. Цього слід очікувати, бо Ісус сказав своїм учням: «Вас віддаватимуть на страждання та вбиватимуть, і за ім’я моє вас будуть ненавидіти всі народи» (Матв. 24:9). Однак, незважаючи на таку ненависть, ми витривало проповідуємо про Царство і залишаємося святими в очах Єгови. Ми чесні, порядні й законослухняні громадяни. Чому ж тоді нас так ненавидять? (Рим. 13:1—7). Тому що ми вирішили служити Всевладному Господу Єгові. Ми поклоняємося «тільки йому» і ніколи не підемо на компроміс щодо його праведних законів і принципів (Матв. 4:10).

10. Що сталося, коли один брат поступився своїм нейтралітетом?

¹⁰ Крім того, ми не належимо «до цього світу», тому зберігаємо нейтралітет у воєнних та політичних справах. (Прочитайте Івана 15:18—21; Ісаї 2:4). Декотрі присвячені Богу особи поступилися своїм нейтралітетом. Чимало з них розкаялися і відновили свої взаємини з нашим милосердним небесним Батьком (Пс. 51:17). Але це зробили не всі. Наприклад, під час Другої світової війни в Угорщині урядовці зібрали в одному містечку з усіх в’язниць країни 160 несправедливо ув’язнених братів віком до 45 років. Їм наказали вступити до війська. Вірні брати були непохитні й відмовились, але дев’ятеро з цієї групи прийняли присягу і вдягнули військову форму. Через два роки один з тих, хто пішов на компроміс, опинився в команді, яка мала розстріляти вірних Свідків. Серед них був його рідний брат! Але страту не було виконано.

ВІДДАВАЙМО ЄГОВІ НАЙЛІПШЕ

11, 12. Чого християни в наш час можуть навчитися з того, як приносилися жертви Єгові у стародавньому Ізраїлі?

¹¹ Згідно з Мойсеєвим законом, ізраїльтяни мали приносити різні жертви (Лев. 9:1—4, 15—21). Ці жертви мали бути безвадні, тому що символізували досконалу жертву Ісуса. До того ж, складаючи певну жертву, ізраїльтяни повинні були дотримуватися відповідної процедури. Для прикладу розгляньмо, що вимагалося від матері, яка народила дитину. У Левіт 12:6 сказано: «Коли закінчаться дні її очищення за сина чи за дочку, нехай вона приведе до входу в намет зборів молодого однорічного барана для цілопалення, а також принесе молодого голуба або горлицю для приношення за гріх і дасть їх священику». Вимоги Бога були конкретними, але разом з тим свідчили про його любов і поміркованість, що чітко видно в Законі. Якщо мати була неспроможна принести барана, вона могла дати двох горлиць або двох молодих голубів (Лев. 12:8). І хоча вона була бідною, Бог любив та цінував її так само, як і тих, хто приносив дорожчі жертви. Чого можна з цього навчитися?

¹² Апостол Павло заохочував одновірців приносити Богові «жертву хвали» (Євр. 13:15). Своїми устами ми маємо привселюдно звіщати святе ім’я Єгови. Брати і сестри з вадами слуху послуговуються мовою жестів, щоб нести таку хвалу Богові. Християни, які не можуть виходити з дому, вихваляють Бога тим, що проповідують у листах і по телефону, а також дають свідчення піклувальникам і відвідувачам. Наша жертва хвали, яку ми несемо, звіщаючи ім’я Єгови і добру новину, залежить від стану нашого здоров’я і здібностей. Ця жертва має бути найліпшою (Рим. 12:1; 2 Тим. 2:15).

13. Чому нам треба звітувати про служіння?

¹³ Наші жертви хвали — це особисті дари, які ми добровільно приносимо Богові, оскільки любимо його (Матв. 22:37, 38). Але нас просять здавати звіт про наше служіння. Тож як нам ставитися до цього? Звіт, який ми здаємо щомісяця, пов’язаний з нашою відданістю Богові (2 Пет. 1:7). Звісно, жоден з нас не має почуватися зобов’язаним присвячувати багато годин служінню тільки для того, щоб звітувати про більшу участь у проповідуванні. Ось чому вісник Царства, який перебуває в будинку для людей похилого віку або який є немічним, замість повних годин може подавати у звіті навіть 15-хвилинні проміжки. Єгова дорожить цими хвилинами, адже вісник Царства віддає йому найліпше, показує свою любов до нього і вдячність за незрівнянну честь бути його Свідком. Подібно до ізраїльтян, котрі не могли приносити дорогі жертви, служителі Єгови, які мають певні обмеження, таки можуть здавати звіт. Вони цінні в очах Єгови. Звіт кожного з нас стає частиною всесвітнього звіту, який допомагає організації планувати подальшу проповідницьку діяльність. Тож, коли нас просять звітувати про служіння, від нас не вимагається забагато.

НАШІ ЗВИЧКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ І ЖЕРТВИ ХВАЛИ

14. Поясни, чому нам необхідно аналізувати свої звички щодо вивчення.

¹⁴ Розглянувши кілька духовних скарбів з книги Левіт, ти, мабуть, думаєш: «Тепер я ліпше розумію, чому ця книга ввійшла в Боже натхнене Слово» (2 Тим. 3:16). Можливо, ти постановив бути святим не лише тому, що Єгова цього вимагає, але й тому, що він достойний, аби йому догоджали. Те, що ти довідався з цих двох статей про книгу Левіт, напевне, заохотило тебе ще глибше досліджувати Святе Письмо. (Прочитайте Прислів’я 2:1—5).