Все ж дехто стверджує, що Біблія розпалює упередження до гомосексуалістів і що ті, хто дотримується її норм моралі, не виявляють терпимості. Ці особи можуть казати: «Біблія писалася тоді, коли люди були дуже вузькоглядні. Сьогодні ми приймаємо людей усіх рас, національностей і сексуальних уподобань». Такі особи вважають, що цуратися гомосексуалізму це те саме, що цуратися людей з іншим кольором шкіри. Однак таке порівняння зовсім не влучне. Чому?

Тому що цуратися гомосексуальної поведінки і цуратися людини, схильної до гомосексуалізму — це різні речі. Біблія вчить поважати усіляких людей (1 Петра 2:17)^[4]. Але це не означає, що для християн прийнятна всіляка поведінка.

Подумайте ось над чим. Припустімо, що ви вважаєте куріння шкідливою і навіть огидною звичкою. А от ваш співробітник курить. Чи можна назвати вас вузькоглядною людиною лише тому, що ваш погляд на куріння відрізняється від погляду співробітника? Чи той факт, що він палить, а ви ні, автоматично робить вас упередженим до нього? А якщо б ваш співробітник почав вимагати, щоб ви змінили своє ставлення до куріння? Погодьтесь, це свідчило б, що то він вузькоглядний і не виявляє терпимості.

А як щодо людей, які мають схильність до гомосексуалізму? Чи могли вони народитися з цією схильністю? Якщо так, то, може, це жорстоко засуджувати їх за те, що вони задовольняють свої бажання?

Біблія нічого не говорить про природу гомосексуалізму, хоча й визнає, що деякі людські схильності глибоко вкорінені. А втім, Боже Слово показує: якщо ми прагнемо подобатись Богові, то нам слід уникати певної поведінки, у тому числі гомосексуальних дій (2 Коринфян 10:4, 5).

Дехто може казати, що біблійні вимоги надто суворі. Але таке твердження ґрунтується на припущенні, що ми мусимо піддаватися своїм прагненням або що зокрема наші сексуальні прагнення є такими важливими, що ми не повинні і навіть не можемо їх контролювати. Однак Біблія надає людям гідності, показуючи, що вони можуть протистояти своїм нахилам. Люди, на відміну від тварин, здатні стримувати свої прагнення (Колоссян 3:5)^[5].

Подумайте ось над чим. Деякі фахівці кажуть, що схильність до певної поведінки, як-от до вибухів гніву, може бути вродженою. Хоча Біблія нічого не говорить про природу гніву, вона визнає, що дехто «схильний до люті» (Прислів’я 29:22). При цьому Біблія теж говорить: «Відкинь гнів і залиши лють» (Псалом 37:8; Ефесян 4:31).

Мало хто буде заперечувати, що ця порада мудра, чи казати, що вона жорстока щодо тих, хто схильний до гніву. По суті, навіть ті фахівці, котрі переконані, що гнів закарбований у генах людини, докладають чимало зусиль, аби допомогти людям панувати над подібними схильностями.