Нашим біологічним годинником керують хімічні речовини, багато з яких уже відомі вченим. Одна з них — мелатонін. Цей гормон, як гадають, викликає сонливість. На думку деяких фахівців, мелатонін — а його виробляє мозок — викликає сповільнення процесів обміну, яке наступає перед засинанням. Під дією мелатоніну знижується температура тіла, зменшується постачання крові до мозку і м’язи поступово втрачають свій тонус та цілком розслаблюються.

Уві сні організм виробляє гормон лептин, який зазвичай сигналізує, що ми ситі. Коли людина надто довго не спить, в організмі синтезується менше лептину і виникає потреба у вуглеводах (з’являється відчуття голоду).

Крім того, нещодавно науковці виявили білок — гіпокретин, або орексин. Цей білок, котрий виробляється в мозку, допомагає нам залишатись бадьорими. Але який зв’язок між гіпокретином і їжею?

Під час споживання їжі в організмі виділяється гормон лептин, який сигналізує, що ми вже ситі. Однак лептин перешкоджає синтезу гіпокретину. Іншими словами, чим більше в мозку лептину, тим менше там гіпокретину і тим більше нам хочеться спати. Можливо, саме тому у деяких країнах дуже популярна сієста — пообідня перерва, під час якої можна трохи подрімати.