Пременструальний синдром. Вигадка чи реальність?

Її поведінка абсурдна і непередбачувана. Зараз вона з усім погоджується, за хвилину усе заперечуватиме. В її словах бринить безнадійність. Попри всі вирази підтримки, вона занадто гостро реагує на твої слова та вчинки. Маленька проблема може надмірно роздутись і стати приводом для гарячої суперечки. Через декілька днів або десь так через тиждень ця «інша» жінка раптово зникає і вона знову стає сама собою... на якийсь час.

ЗВИЧАЙНО, такі разючі зміни настрою бувають не в кожної жінки. Проте перед початком менструацій дехто з них може розпізнати в собі жіночу подобу доктора Джекіля та містера Хайда. Що спричиняє ці зміни настрою? Чи така поведінка дійсно є наслідком змін, які відбуваються під час менструального циклу?

Що таке ПМС?

Згідно з «Американським журналом психіатрії», жінки, в яких постійно перед менструацією «циклічно з’являються симптоми, достатньо серйозні, щоб перешкоджати у деяких аспектах життя», можливо, страждають від ПМС (пременструального синдрому). Хоч лабораторних тестів для діагностики ПМС не існує, жінки з ПМС, напевно, мають вільну від симптомів фазу протягом одного або двох тижнів у кожному циклі. На основі цього визначення лікарі встановили, що від ПМС страждає тільки 10 відсотків жінок.

Інші клініцисти мають відмінний погляд на ПМС. Вони доводять, що від ПМС страждає більша частина жінок — від 40 до 90 відсотків. Визначаючи цей термін, вони зараховують до жінок з ПМС тих, хто скаржиться, наприклад, на коливання ваги, стомлюваність, біль у суглобах, спазми в животі, мігрені, дратівливість, болючість молочних залоз, вибухи плачу, потяг до їжі та зміни настрою. З ПМС вони пов’язують більш ніж 150 симптомів. Жінки, включаючи тих, у кого менструації з віком припинились, можуть мати будь-який або відразу декілька з цих симптомів. Але здебільшого страждають від ПМС жінки у віці 30—40 років. Для більшості жінок симптоми ПМС неприємні, але з ними можна справитись. У цій статті ми зосередимося на недуже важких випадках ПМС.

Ненсі Рім, дослідниця Мічіганського університету, доповіла, що у Сполучених Штатах ПМС розглядається як «неспецифічне захворювання», але види і складність симптомів різняться від країни до країни. «Дехто повідомляє про більш виразні фізичні симптоми, тоді як в іншому культурному середовищі більше наголошують емоційні симптоми»,— говорить вона. Зробивши дослідження в Китаї, Рім наводить китайців як приклад. «У китайській культурі не прийнято мати емоційні симптоми». У результаті, як вона помітила, китайські жінки, коли їх питають про менструальні проблеми, зосереджуються на спазмах.

Початки ПМС

ПМС був вперше обговорений в 1931 році доктором Робертом Т. Франком з Нью-Йорку у його науковій доповіді «Гормональні причини пременструальної напруженості». Він спостерігав за жінками, які перед менструаціями страждали від стомлюваності, браку зосередженості та нервового напруження.

Через 22 роки англійські лікарі Катаріна Дальтон і Раймонд Ґрін опублікували в медичному журналі наукову статтю, в якій вони створили термін «пременструальний синдром». Доктор Дальтон назвала ПМС «найпоширенішою у світі й, можливо, найдавнішою хворобою». Її висновки про те, як ПМС може впливати на поведінку жінок, стали широко відомими у 1980 році. Разом з іншими лікарями її попросили визначити діагноз двом англійкам, яких обвинувачували в душогубстві. Лікарі висунули теорію, що на поведінку жінки можуть впливати гормональні зміни під час менструального циклу. Ґрунтуючись на їхньому діагнозі ПМС, вирок за вбивство в обох випадках було пом’якшено. Згідно з одним рішенням, обвинувачена отримала менше покарання за вбивство тому, що «була не в стані нести повну відповідальність».

Така згубна поведінка жінок, як у вищенаведеній розповіді, трапляється лише в окремих випадках. На сторінках медичних та немедичних журналів продовжуються дискусії щодо причин такої поведінки та менш значних симптомів нездужання, які більшість жінок відчувають з наближенням менструації.

Чи ця поведінка справді є наслідком циклічних гормональних змін у жіночому тілі? А може, ідея про лихі гормони та непокірне жіноче тіло тільки вигадка? Є різні думки щодо того, як впливають гормональні зміни на поведінку жінки і чи впливають взагалі. Багато лікарів і дослідників погоджуються, що для того, аби зрозуміти, чому деякі жінки страждають від ПМС, треба краще розібратися у взаємодії мозку з гормонами яєчників під час менструального циклу.

Менструальний цикл

Приблизно раз у кожні чотири тижні жіноче тіло вступає в надзвичайно складний цикл гормональних змін. Слово «менструація», яке багато хто вважає за лайку, походить від латинського «менсіс», що означає «місяць».

Щоб цикл розпочався, в мозку гіпоталамус посилає вістку до гіпофізу. Коли вістка отримана, гіпофіз виробляє ФСГ (фолікулостимулюючий гормон). ФСГ переміщається з кров’ю до яєчників і викликає виділення естрогенів. На зростання естрогенів гіпофіз реагує тим, що посилає ЛГ (лютеїнізуючий гормон). ЛГ стримує секрецію ФСГ. Одна з яйцеклітин дозріває і мігрує в порожнину матки. Після виходу зрілої яйцеклітини починається секреція прогестерону. Якщо запліднення яйцеклітини не відбулося, рівень прогестерону й естрогенів різко падає.

Без гормональної підтримки слизова оболонка матки дегенерує і разом з кров’ю, рідиною та деякими тканинами видаляється через піхву. Процес повного звільнення жіночої матки від слизової оболонки займає від трьох до семи днів, і на тому менструальний цикл закінчується. Після закінчення циклу мозок знову починає продукувати гормони, подаючи цим сигнал розпочати новий цикл.

Бій гормонів?

Дехто доводить, що пременструальні симптоми в жінок викликаються дисбалансом естрогенів і прогестерону. Вони твердять, що звичайно гормони співпрацюють для досягнення оптимального балансу. Коли одного гормону виділяється більше ніж іншого, поміж ними виникає бій, і жіноче тіло відчуває наслідки того бою.

Підвищений рівень естрогенів може бути причиною того, що деякі жінки стають дратівливими. Коли ж переважає прогестерон, він викликає почуття стомленості та пригніченості.

Інші дослідники не погоджуються з теорією, що ПМС викликається гормональним дисбалансом. Вони доводять, що в певної частини жінок пременструальні симптоми в значній мірі викликаються психологічними і соціальними факторами. Доповідаючи про випадки ПМС, газета «Пейшент кер» говорить, що «не виявлено чіткої різниці у виді, співвідношенні й узгодженості дій гонадотропних гормонів між жінками з тяжким ПМС та тими, в котрих його немає».

Стрес, наприклад, може прискорити, затримати або підсилити симптоми ПМС. У книжці «ПМС. Пременструальний синдром і ти: наступного місяця може бути інакше» (англ.) зауважено: «Стрес може стримати виділення гормонів, а невідповідне постачання гормонами може призвести до певного гормонального дисбалансу, який погіршує симптоми ПМС». Перед менструацією сімейні та фінансові проблеми, а також проблеми зі здоров’ям можуть здаватися більшими та важчими для вирішення.

Страх перед ярликом

Деякі дослідники доводять, що жінка є менш бажаним працівником або особою, відповідальною за прийняття рішень, якщо в неї ясно виявляються симптоми, пов’язані з менструацією. «Це є спосіб, яким суспільство тримає жінок на своєму місці. Якщо тобі недобре раз у місяць, це означає, що тобі не слід займатися серйозними, значними, впливовими справами»,— пояснює психолог Барбара Соммер.

Інші дослідники твердять, що жінки прийняли теорію ПМС тому, що це дозволяє їм використовувати обставини для виправдання своєї поведінки. В інтерв’ю для журналу «Редбук» доктор Керол Тавріс, автор книжки «Неправильна оцінка жінки» (англ.), каже, що ПМС «дозволяє жінкам казати: «Що не в порядку з моїм здоров’ям?» замість «Що не в порядку в моєму житті, що в мене на серці так важко?»

У 1985 році жінки-психологи з Жіночого комітету ААП (Американської асоціації психологів) боролися проти включення ПМС у підручник статистики та діагностики ААП. У додатку нинішнього підручника (1987 рік) ПМС згадується як «дисфоричний розлад у пізній стадії лютеїнової фази», але спеціальна комісія ААП запропонувала ввести «пременструальний дисфоричний розлад» (ПДР) в головний текст наступного видання. Введення ПМС у підручник означатиме, що його визнано психічним порушенням.

«Його не повинно бути у книжці взагалі, тому що це не психічний розлад»,— зауважує доктор Паула Каплан, колишній консультант спеціальної комісії. «Наступного разу, коли жінку обиратимуть на пост генерального прокурора, її питатимуть: «Чи ви колись мали ПДР?» — говорить доктор Каплан.

Пошуки допомоги

Професійні лікарі продовжують дискутувати про питання ПМС. З’являється багато теорій стосовно справжніх причин ПМС і методів його лікування. Деякі лікарі вважають, що, можливо, існує 18 різновидів ПМС, кожен з яких має свої симптоми. Одне з останніх досліджень відкрило, що цинк може відігравати певну роль у з’явленні симптомів ПМС. Інше дослідження висунуло думку, що коренем проблеми може бути нестача вітаміну В₆, яка в декого викликає легку депресію.

Жінки, що шукають полегшення від періодичних симптомів ПМС, випробовують такі методи лікування, як світлотерапія, маніпулювання сном, техніка глибокого розслаблення, антидепресивні ліки та замінники прогестерону. На сьогоднішній день не знайдено ефективного лікування.

Жінки, які перед менструацією страждають від важких симптомів, повинні звернутись за порадою до лікаря. Кожен випадок ПМС по-свому винятковий, і кожна жінка заслуговує змістовної медичної поради та належного догляду. Оскільки ПМС може бути проявом іншого небезпечного захворювання, такого, як хвороба щитовидної залози, ендометріоз або депресія, необхідно зробити фізіологічне дослідження.

Жінці, що вирішила звернутися до лікаря, рекомендується ще перед першим візитом вести детальний щоденник або календар фізичних та емоційних симптомів, які вона відчуває перед менструацією. Якщо жінка знає дні, коли вона є схильна до змін настрою, роздратованості або депресії, це допоможе відповідно укласти свої плани. Це також допоможе визначити, чи вона страждає ПМС.

Лікарі можуть порадити зменшити чинники, що призводять до стресу в її житті. Повноцінне харчування та регулярні фізичні вправи також допомагають боротися з ПМС. Університетське дослідження показало, що дієта з високим вмістом вуглеводів та малою кількістю протеїну покращила настрій деяких жінок, що страждали від пременструальної депресії. Регулярне фізичне тренування або жвава прогулянка вдень також допомагають перемогти втому та поганий настрій.

Звичайно, члени сім’ї, а зокрема чоловік, теж можуть допомогти. Їм треба намагатися бути особливо добрими та уважними і з розумінням ставитись до того, що місячний цикл жінки завдає їй труднощів.

Дебати продовжуються

Дехто каже, що називати нормальні емоційні і фізичні зміни, які жінка переживає під час менструального циклу, «синдромом» — неправильно. Інші не вірять в існування ПМС, кажучи, що це ганьбить жінок.

Проте для багатьох жінок ПМС є реальністю. Кожного місяця вони відчувають симптоми, які перешкоджають справлятися з роботою і родинними справами. Пошуки допомоги можуть призвести до розчарування, оскільки багато лікарів та незв’язаних з медициною людей сперечаються щодо існування ПМС.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Члени родини можуть допомогти, якщо будуть особливо добрими та уважними.