Самовладання важливе для християн

КОЛИ поліція в маленькому містечку Нью-Мексіки, США, відповіла на рапорт стрілянини, то знайшла кухню молодої пари забризканою кров’ю і порозкиданими зеленими квасолями. Господиня була поранена пострілом. Чому? Гаданий нападник, її друг, сказав поліції: „Чи ж ви теж не лютувалися б коли б завжди мусили їсти тільки зелену квасолю?”

Чи вам трудно повірити цьому? Можливо так. Однак, декотрі люди були вбиті через такі дрібниці. Такі випадки стають усе більше й більше звичайними. До великої міри, це тому що людям бракує самовладання. Не мігши володіти своїми хвилюваннями, це доводить людей до гніву — якого апостол описує бути одним з „вчинків тіла”.— Галатів 5:19-21.

Цей зростаючий брак самовладання є частиною доказу, що ми живемо в „тяжких часах”, „останніх днях” цієї старої, сатанинської системи. Описуючи ці дні, Павло написав, що чоловіки (а також жінки) будуть „незгідливі,.. без самовладання, жорстокі”. (2 Тимофія 3:1, 3, НС) Ясно „останні дні” вже настали, стаючи все більше й більше насильними.

Беручи до уваги все це, то що ж християнам робити? Павло заохочував їх боротись проти „вчинків тіла” розвитком плоду Божого духа, включаючи „самовладання”. (Галатів 5:19, 22, 23) Що це є самовладання? Чому Павло рекомендує його? Які ж є користі самовладання?

Самовладання пояснюють бути „здатність володіти своїми спонуками, хвилюваннями або бажаннями”. Павло показав, що така стриманість помагає ототожнювати правдивого християнина. Дійсно, самовладання допомагає розвивати інші плоди Божого духа, як-от мир, довготерпіння, лагідність, доброту, і люб’язність. Цей плід допомагає християнинові не піддаватись тискам, яких він зустрічає в служінні Богові, а також протистояти тискам від Сатани, світу та тілесної недосконалості. Тому то, Павло написав до Галатів: „Ходіть духом, і не будете чинити тілесних бажань”.— Галатів 5:16, НС.

Головно тепер дуже потрібно так ходити, тому що в нашому часі брак самовладання дуже збільшується. Наприклад, поліція багатьох країн визнає, що все більше й більше автомобілістів ігнорують закони вуличного руху. Через таке порушення законів люди часто сердяться й сваряться, а це може довести до бійки. Та ж, у Х’юстоні, Текасі, одну вулицю назвали „вулиця сварок”, тому що на ній дуже часто б’ються. Як ще один приклад цього, подумайте про те, що часто стається, коли автомобілісти чекають у черзі, щоб заправити машину пальним. Не маючи самовладання декотрі вибухають гнівом, а навіть душогубством, тоді як інші автомобілісти самолюбно втручуються в ряд, щоб купити бажаного газоліну.

У цих і подібних ситуаціях, християнин мусить уважатись, щоб виливаючі свою злобу на інших не вплинули на них. Самовладання і лагідність завжди повинні ототожнювати християнина.

Користь самовладання

З самовладання буває багато користей, декотрі очевидні. Наприклад, Боже Слово осуджує обжерливість і пияцтво. (Приповістей 23:20, 21) Апостол Павло радить: „Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите,— усе на Божу славу робіть”. (1 Коринтян 10:31) Самовладання допомагає нам виконувати ці вимоги з користями нашому здоров’ю. Але надто впиватись і обжерливість не шкодять тільки тілесно, але через них християнина навіть можуть виключити з християнського збору. Отже, самовладання відносно їжі й напитку допомагає християнинові зберігати дружні споріднення з Єговою.

Самовладання також допомагає нам протистояти духові цього світу, який дозволяє таку поведінку. (1 Коринтян 2:12) Сьогодні, перелюб, мужолозтво, порушення подружньої вірності й всякі роди статевого розбещення широко заявляють бути прийнятними, нормальними. Проте, християнські чоловіки й жінки протистоять такій пропаганді й намагаються тримати себе чистими в Божих очах. Вони знають, що „ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані мужоложники... Царства Божого не вспадкують”. (1 Коринтян 6:9, 10, Переклад Хоменка) Самовладання дає їм змогу протистояти забрудненню неморальними думками, які натякали б, що така поведінка є прийнятною.

Неправильні думки поширюються в різні способи сьогодні, головно через засоби забавляння,— телевізор, кінофільми, музику, театральні вистави, романи, чи інші. Християнин теж мусить заволодіти над собою відносно часу, якого він витрачає на розвагу, знаючи що йому непотрібно багато розваг, щоб відсвіжитись і занадто розважатись значить потурання своїм забаганкам і марнує час. Християнин теж мусить вважати, яким матеріалом він розважається, визнаючи що багато популярних розваг сьогодні підкреслюють неморальні відношення, насильні прагнення, захоплення окультизмом. Усе це не личить християнам.— Ефесян 2:1-3.

Прогрес з самовладання

Самовладання не є тільки охороною. Воно теж допомагає християнинові робити прогрес духовно й в його служінні Єгові. Апостол Петро підкреслив це, коли написав: „Зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, у пізнанні — стриманість”. Ці риси, він сказав, разом із витривалістю, побожною відданістю, брателюбством, і загальною любов’ю, „не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа”. (2 Петра 1:5-8, Переклад Хоменка) Як самовладання допомагає нам робити прогрес як християнські служителі?

Християнин, як звичайно витрачає багато часу кожного місяця розказувати людям добру новину Божого Царства. (Матвія 24:14; 28:19, 20) Проте, декотрі християни можуть тільки деколи брати участь у цій діяльності, тому що інші справи вимагають їхнього часу, або тому що знеохочуються, коли люди не хочуть цікавитись. Такі служителі можуть добре знати Боже Слово. Проте, замість робити прогрес, вони регресують, і деколи зовсім стають ,безплідними’. Що ж таким робити?

,Додайте до вашого знання самовладання’, радить Петро. Може буде потрібно заволодіти над собою й витрачати менше часу на такі справи як розвага, вечірки, а навіть світську працю. Або самовладання може включати регулярне зміцнення себе духовно, щоб протистояти байдужості людей. Людина може розвинути самовладання регулярним студіюванням Біблії, а також коли буде приходити на християнські зібрання.

Самовладання теж допомагає християнинові робити прогрес у його спорідненню з іншими людьми. Розвиваючи самовладання, він матиме більший успіх, коли співдіє з іншими вісниками збору, сприяючи на поширення духу радості й миру. (Ефесян 4:3) Кожна людина, розвинувши самовладання, буде старатись не спотикнути когось у зборі.— Филип’ян 1:9, 10.

Самовладання головно включає контролю язика. Це дуже необхідним якщо не хочемо спотикати інших. Але зробити це не легко. Учень Яків написав: „Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий”. (Якова 3:2) Яків заохочував усіх християн старатись оволодівати своїми язиками, щоб ними благословляти людей. (Якова 3:5-12) Тому він написав: „Плід праведности сіється в мирі тим, хто мир чинить”.— Якова 3:18, Переклад Хоменка.

Самовладання, коли проповідуємо

Коли християнин ходить проповідувати, то деколи зустрічається з дуже нестримними особами. Під такими обставинами він мусить дуже запановувати над собою, бути спокійним і не відплачуватись словом або вчинком. Одна християнська жінка поставила нам вражаючий приклад у цьому. При третьому домі, якого вона відвідала одної суботи рано, господар відчинив двері й почав стріляти в неї. Вона не тривожилась. „Ви стрілили в мене”, вона сказала. „Так”, відповів господар, „я стрілив у вас”, і продовжував стріляти. Свідок каже: „Він два рази стрілив мені в верхній одяг, два рази в сумку, а раз у ногу. Одна куля просвиснула мені поміж ноги. По литках я відчула допікання порохом, коли старалась утекти”.

Ця християнська жінка незвичайно опанувала свої почуття під таким скрутним становищем. Вона помолилась до Єгови, щоб Він допоміг їй дійти до наступного дому і не впасти. Приступивши до хати, ця жінка вилізла по сходах тримаючись поруччя. Господиня відчинила двері, і довідавшись, що сталось, ласкаво запросила її ввійти. Ця жінка, разом з старшою дочкою, медичною сестрою, подали їй першої медичної допомоги тоді як інша дочка покликала поліцію, а тоді парамедиків (помічники лікареві). Самовладання цієї християнської вісниці справило глибоке враження, перше на поліцію, а тоді на парамедиків, на зібраний натовп і зрештою на працівників у лікарні.

Правда, більшість християнських вісників не є постріляні. Але часто вони проповідують дуже розтурбованим і розгніваним особам. У такому разі, вони повинні пам’ятати, що „лагідна відповідь гнів відвертає”. (Приповістей 15:1) Ісус є їхнім Прикладом. Про Нього Петро написав: „Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо”. (1 Петра 2:23) Так, самовладання є дуже гарною рекомендацією християнському служителеві.

Як розвинути самовладання

Тому що самовладання є плодом Божого святого духа, то нам потрібно того духа, щоб розвинути самовладання. Так як Павло написав: „Ходіть духом”. (Галатів 5:16, 22, 23) Усі християни повинні енергійно студіювати Боже Слово, яке саме є натхнене Божим духом. Регулярним студіюванням того Слова, і застосуванням того чого навчаємось з нього до нашого життя, допоможе нам опановувати наші думки, полонити всяку „думку, щоб вона слухалась Христа”. (2 Коринтян 10:5, НС; Римлян 12:2) Так, це дуже важливим для християнина навчитись думати так як Ісус і Бог Єгова думають.

Серце, джерело спонук, теж необхідно полонити впливом Божого духа, тому що самовладання значить контролювати, або опановувати наші хвилювання або бажання, які виникають із серця. (Матвія 15:19) Отже, пам’ятайте цю добру пораду: „Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя”. (Приповістей 4:23) Нехай Божий дух зворушує ваше серце, тоді як ви навчаєтесь біблійних принципів. Старайтесь заучувати напам’ять, якщо можливо, біблійну пораду, яку можна застосовувати під час трудних переживань.

Добра дружба з співхристиянами також допоможе нам розвинути самовладання. (Євреїв 10:23-25) Різні зібрання в християнському зборі є плановані, щоб допомогти всім християнам зростати в біблійному знанні й в спроможності розвивати плід Божого духа. Крім того, товаришуйте з особами, які є гарним прикладом самовладання. Таким чином, ви теж, будете заохочені розвивати цю рису.— Приповістей 13:20; 27:17.

Одна річ, яку ми ніколи не повинні занедбувати є регулярно молитись до Єгови. Християнин мусить постійно просити в Нього допомоги, щоб розвинути самовладання. Благайте Єгову за Його духом, щоб Він допоміг вам. І якщо ви деколи схибнете, то покірно моліться до Єгови, щоб Він простив вам. Ісус навчив нас молитись так: „Не введи нас у випробовування”. Павло заохочував християн: „Перебувайте в молитві”. „Безперестанку” приступайте до Єгови в молитві й просіть у Нього допомоги розвинути самовладання в вашому житті.— Матвія 6:13; Римлян 12:12; 1 Солунян 5:17.

Яка ж чудова християнська риса є самовладання! Продовжуйте розвивати її. І ті, які вже розвинули цю рису більше відчуватимуть власну гідність. Вони втішаються більшим миром і щастям у родині й в зборових спорідненнях, як також кращим спорідненням з іншими людьми в щоденному житті. Але важливішим самовладання допомагає запевнити людині добре споріднення з Творцем і ототожнює їх бути правдивими християнськими слугами їхнього Бога, Єгови.

[Вставка на сторінці 21]

„Ходіть духом... а плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, самовладання: Закону нема на таких”.— Галатів 5:16, 22, 23, НС.