Навчайте прилюдно й від дому до дому

«Я не ухилявся, щоб не навчати вас прилюдно та від дому до дому» (ДІЇ 20:20, «Переклад Нового Світу»).

1. Що католицький священик сказав про ефективність проповідування Свідків Єгови від дому до дому?

«КАТОЛИКИ проповідують Євангеліє від дому до дому». Цей заголовок появився в Провиденс санді жорнал (англ.) з 4 жовтня 1987 року. У газеті було сказано, що головна ціль цього проповідування була «запрошувати декотрих неактивних парафіян взятись до більш активного парафіяльного життя». Цитують священика Джона Алларда, директора Євангельського бюра Єпархії Провиденса, який сказав: «Певно, люди не будуть довіряти цьому, і казатимуть, Дивіться, вони проповідують так як Свідки Єгови. Але, чи ж Свідки Єгови не зазнають успіху? Підіть до котрого-небудь Залу Царства в цьому штаті [Род-Айленд, США] і знайдете, що їхні збори повні колишніх католиків».

2. Яке питання тепер слід запитати?

² Так, Свідки Єгови стали відомі за ефективне проповідування від дому до дому. Але, чому вони проповідують від дому до дому?

Так як апостоли робили

3. (а) Що Ісус Христос призначив Своїм учням? (б) Яким головним способом Христові ранні послідовники виконували своє призначення?

³ Ісус Христос дав Своїм послідовникам багатозначне повноваження: «Ідіть, і робіть учнів з людей всіх народів, хрестячи їх у Ім’я Отця, і Сина, і святого духа, навчаючи їх додержувати всього, що Я наказав вам. І ось! Я буду з вами повсякденно аж до закінчення системи» (Матвія 28:19, 20, НС). Головний спосіб, яким ця праця мала виконуватись виявився в день П’ятидесятниці 33 року н. е. «І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа» (Дії 5:42). Близько 20 років пізніше, апостол Павло проповідував від дому до дому, бо пригадав християнським старшим у Ефесах: «Я не вхилявся, щоб не розказувати вам корисного, і навчати вас прилюдно та від дому до дому» (Дії 20:20, НС).

4. Чому можна казати, що згідно з Діями 5:42 і 20:20, проповідування Ісусовими послідовниками розподілялося від дому до дому?

⁴ У Діях 5:42 слова «від дому до дому» перекладаються з кат’ оіʹкон. У цьому вислові ка·таʹ вживається в «розподільному» значенні. Отже, коли учні проповідували, то розподілювали звістку від дому до дому. Коментуючи про Дії 20:20, Рандольф О. Єагер написав, що Павло навчав «на прилюдних зборах [де·мо·сіʹа] і від дому до дому (ка·таʹ в розподільному значенні у знахідному відмінку). Три роки Павло проповідував у Ефесах. Він відвідав кожний дім, або принаймні проповідував усім людям (вірш 26). Тут маємо біблійну підставу на проповідування від дому до дому як і на публічних зібраннях».

5. Чому, згідно з Діями 20:20, Павло не говорив головно про дружні відвідини старших або вісників у зборі?

⁵ У Луки 8:1 так само вживається слово ка·таʹ тут говориться про Ісуса, коли Він «проходив містами та селами, проповідуючи». У Діях 20:20, Павло вживав слово кат’ оїʹкус у множині. У цьому вірші декотрі переклади Біблії читаються «по ваших домах». Але апостол Павло не говорив тільки про дружні відвідини старших або співвіруючих. Павлові наступні слова показують, що Він говорив про проповідування від дому до дому між невіруючими, кажучи: «І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа» (Дії 20:21). Віруючі вже покаялись і практикували віру в Ісуса. Отже, Дії 5:42 і 20:20 стосується проповідування невіруючим «від дому до дому».

Немає кращого способу

6. Що було сказано про спосіб Павлового проповідування в Ефесі?

⁶ У 1884 році Абієл Аббот Лівермур написав про Павлові слова у Діях 20:20 так: «Павло не був задоволений тільки виступати з прилюдними промовами, але запопадливо виконував свою велику працю приватно та від дому до дому, і дійсно переконував ефесян про небесну правду». Більш сучасно було сказано, що «від самого початку проповідування Євангелії від дому до дому відрізняло християн першого століття (Дії 2:46; 5:42)... [Павло] повністю виконав свій обов’язок перед євреями й не-євреями в Ефесі, і вони ніяк не могли виправдати свого знищення в гріхах їхніх» (Василіянський коментар Біблії [англ.], том 4, сторінки 642—3).

7. Чому можна казати, що Бог схвалює спосіб, яким Свідки Єгови проповідують від дому до дому?

⁷ Хоч виступати з публічними промовами є важливий спосіб проповідувати добру новину, то не може заступити особистого контакту з людьми по їхніх домах. Відносно цього, вчений Джозеф Аддісон Александр сказав: «Церква ще нічого не придумала, щоб заступити місце, або порівнюватись, з проповідуванням по домах». Так як сказав учений О. А. Гиллс: «Проповідувати прилюдно й навчати від дому до дому, мусять йти рука в руку». Свідки Єгови навчають людей їхніми промовами під час Публічних зібрань. У них теж є ясний доказ, що апостольський спосіб проповідувати біблійну правду від дому до дому є дуже ефективний. Єгова схвалює цей спосіб, бо як наслідок такої служби, Він кожного року спонукує тисячі людей товпитись до Його піднесеного поклоніння (Ісаї 2:1​-4; 60:8, 22).

8. (а) Що було сказано про причину чому проповідування від дому до дому є таке ефективне? (б) Як Свідків Єгови можна порівнювати до Павла щодо проповідування від дому до дому й іншої служби?

⁸ Інший авторитетний фахівець сказав: «Людям легше запам’ятати те, що їх навчають в їхньому домі ніж у церкві». Павло регулярно проповідував людям по їхніх домах, і став нам гарний зразок служителя. «Павло не був задоволений тільки навчати й виступати з промовами в синагозі й на ринках,— написав учень Біблії, Едвін В. Райс.— Він завжди запопадливо проповідував від дому до дому. В Ефесі Павло змагався зі злом від дому до дому, рукопашно, лицем до лиця, щоб навертати людей до Христа». Свідки Єгови визнають користі говорити з людьми особисто. Крім того, вони знову відвідують зацікавлених людей й охоче ведуть розмови навіть з розсудливими противниками. Які ж вони подібні до Павла! Про Павла, Ф. Н. Пелобей написав: «Павло не виконував своєї праці тільки по зібраннях. Немає сумніву, що він відвідував багато людей особисто по їхніх домах, коли довідувався про допитливих, або зацікавлених, а навіть противників, охочих розмовляти на релігійні теми».

Старші повинні давати гарний зразок

9. Який приклад Павло дав своїм співстаршим?

⁹ Яким же гарним зразком сміливого й невтомного проповідника доброї новини від дому до дому Павло був співстаршим. У 1879 році Дж. Глентварт Ботлер написав: «[Старші в Ефесі] знали, що в його проповідуванні [Павло] не боявся особистих небезпек або непопулярності; він від нікого не стримував потрібної правди; він безсторонньо не зупинявся тільки на якійсь одній точці правди, але наполягав на всіх приймати те що було корисне для підбадьорення або підбудування: цілу пораду Божу, чисту й цілковиту! І це вірне проповідування, палке навчання християнської правди було його практикою, не тільки в школі Тирана й інших місцях по яких учні збирались, але в кожному доступному домі. Від дому до дому, і від душі до душі, день у день Павло проповідував добру новину Христоподібним бажанням і прагненням. Людям усякого рангу й рас, ворожим євреям, і глузуючим грекам, його єдина тема,— яка, докладно роз’яснена, поміщаюча в собі всі інші потрібні спасаючі правди — була покаяння до Бога, і віра в нашого Господа Ісуса Христа».

10, 11. (а) Чого Павло сподівався від старших у Ефесі відносно християнської служби? (б) Так як Павло, в якому свідченні Свідки Єгови, включаючи старших, беруть участь?

¹⁰ По суті, чого Павло сподівався від старших у Ефесі? Вчений Е. С. Янг переповідає апостолові слова так: «Я не тільки промовляв вам прилюдно, але старанно працював від дому до дому, з усякими людьми, євреями й поганам. Тема моєї служби людям усякого походження така: покайтеся й ввіруйте в нашого Господа Ісуса». Переповідаючи Павлові слова іншим способом В. В. Райлей написав: «Просте значення таке: Маю надію, що ви будете продовжувати моє діло, виконувати й навчати, і протистояти так як я протистояв; навчати приватно й прилюдно так як я навчав по вулицях і від дому до дому, і свідчити євреям та грекам про покаяння перед Богом і ввірувати в нашого Господа Ісуса Христа, бо це основні принципи».

¹¹ Ясно, що в 20 розділі Дій апостолів Павло наказував співстаршим, що будучи Свідками Єгови, вони повинні проповідувати від дому до дому. Старші в першому столітті мали давати керівництво в цій праці, бути добрим зразком іншим членам збору. (Порівняйте Євреїв 13:17). Так як Павло, Свідки Єгови проповідують від дому до дому, розказуючи людям усіх народів про Боже Царство, щоб вони покаялись і ввірували в Ісуса Христа (Марка 13:10; Луки 24:45​-48). І сподівається, щоб призначені старші в сучасних Свідків Єгови, брали на себе ініціативу й проповідували від дому до дому (Дії 20:28).

12. Що декотрі колишні старші відмовились робити, але в чому старші сьогодні беруть ініціативу?

¹² У 1879 році Чарлз Тейз Рассел почав видавати Сіонську Вартову Башту й вісник Христової присутності, тепер Вартова Башта Оголошуючи Царство Єгови. Рассел, разом з іншими Дослідниками Біблії, проповідували звістку Царства так як апостоли. Але, у пізніші роки, декотрі старші в зборах не сповняли свого обов’язку проповідувати. Наприклад, один Свідок написав: «Усе було гаразд аж доки виголосили що всі повинні проповідувати від дому до дому і доручати людям літературу а особливо в неділю — це було в 1927 році. Обрані старші нашого збору протистояли цьому й знеохочували цілий клас від участі в такій праці». Згодом, ті чоловіки, які не хотіли проповідувати від дому до дому загубили привілей служити старшими. Сьогодні теж, старші й службові слуги повинні давати зборам керівництво у проповідуванні від дому до дому й іншій християнській службі.

Усі є свідками

13. (а) Що ми повинні робити навіть коли люди не хочуть слухати звістки про Царство? (б) Як Павла порівнювали з Єзекіїлем?

¹³ З допомогою від Єгови, християни повинні проповідувати звістку Царства від дому до дому, навіть коли люди не хочуть слухати. Єзекіїль, як Божий вартовий, мав перестерігати людей байдуже чи вони будуть слухати чи ні (Єзекіїля 2:5​-7; 3:11, 27; 33:1​-6). Порівнюючи Єзекіїля з Павлом, Е. М. Блейклок написав: «З [Павлової промови в 20 розділі Дій апостолів] бачимо як виконувалась служба в Ефесі. Зверніть увагу на наступне: По-перше, Павлову вірність. Він не шукав популярності або схвалення людей. Так як Єзекіїль, він запопадливо сповняв свій обов’язок і розвинув репутацію на доказ свого проповідування. По-друге, його любляче співчуття. Він не оголошував загибель без хвилювання. По-третє, його невтомне проповідування. Прилюдно й від дому до дому, у місті й області, він проповідував Євагнеліє».

14. Чому всі присвячені Богові Єгові молитвою через Ісуса Христа мають відповідальність свідчити?

¹⁴ Тому що Бог так дуже благословить Своїх слуг сьогодні, то немає сумніву, що Він задоволений з того, що вони мають на собі Його Ім’я, Свідки Єгови (Ісаї 43:10​-12). Крім того, вони також є Христовими свідками, бо Ісус сказав Своїм послідовникам: «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). Отже, усі, які присвятили себе Єгові в молитві через Ісуса Христа, мають відповідальність проповідувати.

15. Що було сказано про свідчення ранніх християн?

¹⁵ Про свідчення було сказано: «Це обов’язок цілої церкви. Місіонерство ранньої церкви не було відповідальністю Жіночого місіонерського товариства або Закордонної ради. І проповідування не залишалось для професіоналів, як наприклад старших, дияконів, а навіть апостолів... У ті ранні дні церква була місією. Місіонерство ранньої церкви грунтується на двох припущеннях: (1) Головне завдання церкви було проповідувати Євангеліє по цілому світі. (2) Усі християни мали відповідальність сповняти те завдання» (Дж. Герберт Кейн).

16. Що письменники, навіть так званого християнства, визнають про християн і свідчення?

¹⁶ Незважаючи на те, що сучасні письменники так званого християнства не погоджуються із звісткою про Царство, то декотрі визнають, що християни мають обов’язок свідчити. Наприклад, у книжці Усі є служителі, Оскар Е. Ф’юхт каже: «Жоден пастор не може сповняти службу, яку Бог дав кожному віруючому. На жаль, через багато століть помилкового думання в церкві, завдання 500 парафіян стало завданням одного пастора. Так не було в ранній церкві. Усі віруючі ходили проповідувати Слово».

17. Що можна сказати про місце свідчення в житті ранніх християн?

¹⁷ Свідчення було найважливішим у житті ранніх християн, так як воно є у Свідків Єгови сьогодні. «Загалом кажучи,​— написав Едвард Калдвелл Мур з Гарвардського університету,— перших троє століть християнського руху характеризувались великим ентузіазмом до поширення віри. Християни захоплювались проповідуванням звістки спокутування... У найранішому християнстві Ісусів вплив і навчання не поширювались головно чоловіками яких ми називали б місіонери. Працю довершували чоловіки всякого походження та заняття і всяких верств суспільства. До найдальших кордонів Римської імперії [вони] проповідували таємницю внутрішнього життя, те нове відношення до світу, яке в їхньому досвіді доводило до спасіння... [Раннє християнство] було дуже переконане про знищення теперішньої світової системи. Вони вірили в несподіване й чудове заснування нового світу».

18. Яка чудова надія перевершує найкращі мрії політичних провідників?

¹⁸ Проповідуванням від дому до дому й іншою службою, Свідки Єгови з радістю звертають увагу їхніх слухачів на Богом обітований новий світ (2 Петра 3:13; Об’явлення 21:1​-4). Хоч ми гадали б, що всі люди любили б жити в Божому чудовому новому світі, то не всі хочуть слухати. Проте, звернім же увагу на деякі ефективні способи, якими слуги Єгови можуть навчати тих людей, які шукають вічного життя.

Шукайте схильних до вічного життя

«Всі праведно схильні до вічного життя увірували» (ДІЇ 13:48, «Переклад Нового Світу»).

1. Що Єгова може робити відносно людського серця?

БОГ ЄГОВА може проникати в серце. Це стало відоме, коли пророк Самуїл пішов помазати сина Єссея на царя Ізраїлю. Побачивши Еліява, Самуїл відразу сказав: «Справді — перед Господом [Єговою, НС] помазанець Його!» Та Господь [Єгова, НС] сказав Самуїлові: «Не дивись на обличчя його та на високість росту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь [Єгова, НС] дивиться на серце». Єгова покерував Самуїлом помазати Давида, який показався «вгодним Божому серцю» (1 Самуїлова 13:13, 14; 16:4​-13).

2. Що є вкорінене в зображальному серці людини, і що ми читаємо про це в Святому Письмі?

² Людина виявляє деяку домінуючу натуру. Натура людини вкорінюється в її зображальному серці (Матвія 12:34, 35; 15:18​-20). Тому, у Біблії читаємо про людину, якої «сварка в серці його» (Псалом 55:22 [55:21, НС]). Біблія каже, що «лютий вчиняє багато провин», і «є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив’язаний» (Приповістей 18:24; 29:22). На щастя, багато людей виявляються бути такими, як декотрі погани в стародавній Антіохії Пісідійській. Коли вони почули, що Єгова постачив для їхнього спасіння, то «почали радіти й прославляти Слово Єгови, і всі ті, хто був призначений [схильний до] вічного життя, увірували» (Дії 13:44​-48).

Віруючі є «чистого серця»

3, 4. (а) Хто такі чисті серцем? (б) Як чисті серцем бачать Бога?

³ Ті що увірували в Антіохії охрестились на християн, і вірні з-поміж них могли застосовувати до себе Ісусові слова: «Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога» (Матвія 5:8). Але хто такі «чисті серцем»? І як вони «будуть бачити Бога»?

⁴ Чисті серцем це чисті внутрішньо. У них є чисте оцінювання, прихильності, бажання, і спонуки (1 Тимофія 1:5). Вони будуть бачити Бога в значенні, що спостерігатимуть, як Він діє заради людей, які будуть дотримуватися вірності. (Порівняйте Вихід 33:20; Йова 19:26; 42:5). Грецьке слово перекладене «бачити» також значить «бачити в розумі, зрозуміти, знати». Тому що Ісус досконало відображував Божу особистість, то «чисті серцем», які практикують віру в Христа і Його жертву за гріхи, набувають прощення їхніх гріхів, і можуть прийнятно поклонятись Богові (Івана 14:7​-9; Ефесян 1:7). Для помазаних християн бачити Бога довершується коли вони воскресають на небо, де дійсно будуть бачити Бога й Христа (2 Коринтян 1:21, 22; 1 Івана 3:2). Бачити Бога через точне знання й чисте поклоніння є можливим для всіх чистого серця (Псалом 24:3, 4; 1 Івана 3:6; 3 Івана 11). Вони схильні до вічного життя на небі або в раю на землі (Луки 23:43; 1 Коринтян 15:50​-57; 1 Петра 1:3​-5).

5. В який єдиний спосіб людина може повірити й стати правдивим послідовником Ісуса Христа?

⁵ Ті що не є схильні до вічного життя не стають віруючими. Таким неможливо практикувати віру (2 Солунян 3:2). Крім того, ніхто не може стати правдивим послідовником Ісуса Христа, якщо такого неможливо навчити, і Єгова, Який бачить, що є в серці, не притягне таку людину (Івана 6:41​-47). Звичайно, Свідки Єгови нікого не судять, коли проповідують від дому до дому. Вони не можуть проникати в серця, але залишають результати свого проповідування в Божих люблячих руках.

6. (а) Що було сказано про особистий контакт у проповідуванні від дому до дому? (б) Які постачання допомагають Свідкам Єгови шукати людей, схильних до вічного життя?

⁶ Один учений правильно сказав: «[Павло] навчав людей правду прилюдно і від дому до дому. Він навчав людей про Христа, не тільки з кафедри, але особистим контактом. Багато разів особистий контакт є багато більш ефективний ніж який-небудь інший спосіб проповідування» (Август Ван Райн). Такі видання як Путівник для Теократичної школи, Розсуджуючись із Святого Письма (англ.), і Наша служба Царства допомагають Свідкам Єгови виступати з промовами й якнайкраще проповідувати людям особистим контактом на службі. Також дуже допомагають Службові зібрання й порада яку одержуємо в Теократичній школі. Ті що регулярно приходять на цю школу навчаються добре представляти матеріал, правильно використовувати Святе Письмо, логічно вкладати інформацію, переконувати, користуватись ілюстраціями, і ефективно кінчати проповідування. Давайте побачимо, як Біблія підсилює цей інструктаж, з допомогою якого Божі слуги можуть більш ефективно вишукувати схильних до вічного життя.

Захоплюючий вступ до розмов

7. Що ми навчаємось про вступ до розмов з Ісусових початкових слів Нагірної проповіді?

⁷ Новонавернені, які приготовляються проповідувати від дому до дому можуть навчитись від Ісусового прикладу як вступати в розмову з людьми й полонити їхню увагу. На початку Своєї Нагірної проповіді, Ісус дев’ять разів згадав слово «блаженні». Наприклад, Він сказав: «Блаженні всі, хто усвідомлює свою духовну потребу, тому що Царство небесне належить до таких... Блаженні лагідні, тому що вони вспадкують землю» (Матвія 5:3​-12, НС). Ісус не підходив до справи обережно, але говорив ясно. Справді, що цей вступ до Його проповіді захопив увагу присутніх, бо хто не хоче бути щасливий?

8. Як треба представляти точку для розмов, коли проповідуємо від дому до дому?

⁸ Яку-небудь точку для розмов треба висловлювати позитивно, але приємно. Не тривожмо наших слухачів на початку розмови, як наприклад «Маю вам звістку із космосу». Правда, добра новина походить з небесного джерела, але коли будемо так вступати в розмову, то господар не буде знати чи йому ставитись серйозно до того Свідка або чи відпустити його якомога швидше.

Правильно викладаймо Боже Слово

9. (а) Як треба представляти вірші, прочитувати й застосовувати їх під час служби? (б) Який приклад показує як Ісус користувався запитаннями?

⁹ У проповідуванні від дому до дому, як і з кафедри, то біблійні вірші слід правильно представляти, читати з відповідним наголосом, і ясно та точно застосовувати. Запитання, які спонукують господаря задуматись над біблійними пунктами також дуже корисні. Знову, можемо навчитись з Ісусового навчання. Одного разу, чоловік, досвідчений в Мойсеєвому Законі, запитав Ісуса: «Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?» Ісус відповів йому так: «Що в Законі написано, як ти читаєш?» Ісус правдоподібно знав, що цей чоловік міг відповісти на своє власне запитання. Він відповів правильно: «Люби Господа [Єгову, НС] Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього як самого себе». Ісус тепер міг похвалити його за це, і продовжувати з ним розмову (Луки 10:25​-37).

10. Що слід пам’ятати відносно точки для розмов, і чого треба уникати, коли ставимо людям запитання?

¹⁰ Проповідуючі від дому до дому повинні говорити на призначену тему для розмов і доводити її читанням віршів. Тому що Свідок старається зворушити серце господаря, то не повинен ставити йому трудні запитання. Коли читаємо з Божого Слова, то «наше слово завжди нехай буде ласкаве, приправлене сіллю» (Колосян 4:6).

11. Коли спростовуємо погляди Святим Письмом, то який приклад ми маємо з того, коли Сатана спокушував Ісуса?

¹¹ Головно на поновних відвідинах деколи потрібно поправляти помилкові погляди, і пояснювати людям що Святе Письмо дійсно говорить або значить. Ісус так робив, коли гостро заперечував Сатані, який казав Йому: «Коли Ти Син Божий, то кинься [з муру храму, щоб покінчити з Собою самогубством] додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги» Псалом 91:11, 12, з якого Сатана цитував не оправдує рискувати життям, даром від Бога. Знаючи, що це не було правильно рискувати Своїм життям і випробовувати Єгову, Ісус сказав Сатані: «Ще написано: не спокушуй Господа [Єгову, НС] Бога Свого!» (Матвія 4:5​-7). Звичайно, Сатана не шукає правди. Але коли розсудливі люди висказують помилкові погляди, які перешкоджали б їхньому духовному прогресові, то проповідник Божого Слова повинен тактовно роз’яснити їм що Святе Письмо дійсно говорить і його значення. Таким чином будемо «вірно навчати науки правди»,— один з найголовніших уроків Теократичної школи (2 Тимофія 2:15).

Переконування має своє місце

12, 13. Чому це правильно переконувати людей, коли проповідуємо їм?

¹² Переконування має своє місце в християнській службі. Наприклад, Павло наполягав на свого співпрацівника Тимофія продовжувати в тім, чого він навчився і був «переконаний повірити» (2 Тимофія 3:14, НС). У Коринті, Павло «щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів» (Дії 18:1​-4). В Ефесі, він успішно «промовляв відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи». (Дії 19:8). І під час його арешту в Римі, апостол запрошував людей приходити до нього й засвідчував їм, «переконував їх», і декотрі увірували (Дії 28:23, 24).

¹³ Незважаючи як старанно Свідок буде старатись переконувати, то тільки схильні до вічного життя увірують. Переконувати й ясно пояснювати може допомогти їм увірувати. Але що іншого може допомогти переконувати людей?

Переконуйте логічно

14. (а) Що це значить логічно й зв’язно викладати тему? (б) Чого вимагає переконування?

¹⁴ Один характер доброї мови якого ми навчаємось у Теократичній школі є логічне й зрозуміле вкладання теми. Це значить організувати головні ідеї й матеріал, який стосується проповіді, за добрим порядком. Також дуже важливим є переконливо доводити тему, і щоб зробити це то треба заложити добру основу, а тоді доводити тему доказами. Також треба допомогти слухачам вдумуватись і робити висновки, розвивати й застосовувати пункти. У Святому Письмі маємо приклад, як це можна зробити.

15. (а) Як Павло привертав увагу на свою тему й досяг домовленості в його промові на Ареопазі? (б) У своїй промові, як Павло розвивав тему логічно й зв’язно?

¹⁵ Цей характер добрих промов можна бачити в славній промові апостола Павла на Ареопазі в Афінах (Дії 17:22​-31). На початку своєї промови Павло полонив їхню увагу, сказавши: «Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні». Вони правдоподібно гадали, що Павло похвалював їх за це. Згадавши вівтар «незнаному Богові», Павло тоді почав логічно й зрозуміло переконувати афінян. Він звернув їм увагу на те, що цей невідомий їм Бог «створив світ і все що в ньому». Не так як богиня Афіна або інші грецькі божества, цей Бог «проживає не в храмах, рукою збудованих, і Він не вимагає служіння рук людських». Тоді апостол каже, що цей Бог дав нам життя, що Його легко знайти. Павло тоді доводить їх до висновку, що наш Творець, Який не зважав на часи ідольської несвідомості «усім людям наказує, щоб скрізь каялися». Це логічно доводить до того, що «Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, з мертвих Його воскресивши». Тому що Павло «їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення», то ті афіняни знали, що цей Суддя буде Ісус Христос (Дії 17:18).

16. Як Павлова промова на Ареопазі й Теократична школа можуть вплинути на нашу службу?

¹⁶ Правда, на Ареопазі Павло не проповідував від дому до дому. Але з його промови й з Теократичної школи Свідки Єгови можуть багато навчитись, щоб поліпшити свою службу. Так, усе це допомагає їм більш ефективно проповідувати, так як Павлова логіка й переконання переконала декотрих тих афінян увірувати (Дії 17:32​-34).

Повчальні ілюстрації

17. Якими ілюстраціями слід користуватись у службі?

¹⁷ Теократична школа також допомагає Божим слугам навчати людей ілюстраціями, коли проповідують від дому до дому або коли інакше навчають людей. Користуватись легкозрозумілими ілюстраціями до смаку, можна підкреслювати важливі точки. Свідки беруть ілюстрації із ситуацій в житті з якими люди є обізнані й зрозуміло застосовують їх. Ісусові ілюстрації задовольняли всім цим вимогам.

18. Як сказане в Матвія 13:45, 46 може виявитись корисним у службі?

¹⁸ Наприклад, зверніть увагу на Ісусові слова: «Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих, а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її» (Матвія 13:45, 46). Перлини це дорогоцінний камінь, який знаходиться в черепашках. Але тільки декотрі перлини є «дорогоцінні». Купець оцінював вищу вартість цієї одної перлини й продав усе що мав, щоб набути її. Мабуть під час поновних відвідин, або коли студіюємо з людьми Біблію, можна звертати увагу на цю ілюстрацію й доводити, що коли людина дійсно оцінює Боже Царство, то буде поводитись так як той купець. Така людина поставить Царство на першому місці в її житті знаючи, що Царство гідне всякої жертви.

Закінчуйте проповідування спонукою

19. Що закінчення проповідування повинно показати господареві?

¹⁹ У Теократичній школі Божі люди також навчаються, що на закінчення промову або дискусію треба зв’язати з темою. На закінчення треба показати слухачам, що вони повинні робити або підбадьорити їх робити це. Коли проповідуємо від дому до дому, то господареві треба точно роз’яснити, що він повинен робити, як наприклад, узяти собі біблійне видання або погодитись на поновні відвідини.

20. Який приклад спонукального закінчення проповідування можна бачити в Матвія 7:24​-27?

²⁰ Гарний приклад цього маємо в закінченні Ісусової Нагірної проповіді. Легкозрозумілою ілюстрацією, Ісус показав мудрість послухатись Його слів. Він закінчив проповідь так: «Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась,— та не впав, бо на камені був він заснований. А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує,— подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась,— і він упав. І велика була та руїна його!» (Матвія 7:24​-27). Який же гарний приклад Божим служителям старатись спонукувати людей!

21. Що ми навчились з нашої дискусії, але що необхідно визнати?

²¹ Вищесказане показує, як Теократична школа може допомогти багатьом кваліфікуватись на проповідників Царства. Звичайно, наші кваліфікації проповідувати походять від Бога (2 Коринтян 3:4​-6). Байдуже який здібний проповідник може бути, то нікого не переконає увірувати, хіба перше Бог не притягне такого через Христа (Івана 14:6). Однак, Божі люди повинні використовувати всякі духовні постачання від Єгови, тоді як шукають схильних до вічного життя.