ЗАЛИШАЙТЕСЯ СМИРЕННИМИ, БЕРУЧИ ПРИКЛАД З ЯКОВА

5. Як на Якова вплинула зустріч з воскреслим Ісусом?

⁵ Коли Яків став послідовником Ісуса? У Біблії згадується, що Ісус після свого воскресіння «з’явився Якову, тоді всім апостолам» (1 Кор. 15:7). Ця зустріч стала поворотним пунктом в житті Якова. Невдовзі він уже був разом з апостолами, які зібралися в горішній кімнаті одного з єрусалимських домів і чекали на обіцяний святий дух (Дії 1:13, 14). Через деякий час Яків почав служити в керівному органі (Дії 15:6, 13—22; Гал. 2:9). А не пізніше 62 року н. е. Єгова надихнув його написати листа помазаним християнам. Цей лист корисний і нам, незалежно від того, помазанці ми чи інші вівці (Як. 1:1). Історик Йосиф Флавій, який жив у першому столітті, повідомляє, що, за наказом юдейського первосвященика Анана, Якова було страчено. До кінця свого земного шляху Яків залишався вірним Єгові.

6. Чим Яків відрізнявся від релігійних провідників того часу?

⁶ Яків був смиренний. Звідки ми це знаємо? Зверніть увагу, як сильно Яків відрізнявся від релігійних провідників того часу. Побачивши незаперечні докази того, що Ісус є Божим Сином, він смиренно це визнав. А от старші священики в Єрусалимі відкидали очевидні факти, які свідчили, що Ісус є представником Єгови. Наприклад, коли Ісус воскресив Лазаря, вони, не маючи можливості заперечити цей факт, змовилися вбити як Ісуса, так і Лазаря (Ів. 11:53; 12:9—11). А згодом, коли воскрес Ісус, вони склали план, як приховати це від людей (Матв. 28:11—15). Гордість завадила цим релігійним провідникам прийняти Месію.

7. Чому нам потрібно остерігатися гордості?

⁷ Висновок: остерігайтеся гордості і будьте готові вчитися. Так само як серйозна хвороба артерій може зашкодити нашому буквальному серцю, гордість може зіпсувати наше символічне серце, і воно стане нечутливим до порад Єгови. Фарисеї зробили свої серця настільки черствими, що відкидали явні докази того, що Ісус мав Божий дух і був Божим Сином (Ів. 12:37—40). За це вони дорого заплатили — втратили можливість жити вічно (Матв. 23:13, 33). Наскільки ж важливо, щоб ми і далі дозволяли Слову Бога та його духу формувати нашу особистість і впливати на наше мислення та поведінку (Як. 3:17). Завдяки смиренню Яків був готовий вчитися в Єгови. І, як ми побачимо далі, ця риса допомогла йому стати хорошим учителем.

13. Що визнавав Яків, згідно з Якова 3:2 і приміткою?

¹³ Яків мав правильний погляд на себе. Він не думав, що його родинні зв’язки з Месією і становище в християнському зборі робили його особливим. Він не вивищувався над одновірцями, а називав їх «мої любі брати» (Як. 1:16, 19; 2:5). Також він не хотів створити враження, ніби завжди все робить правильно. Навпаки, він розумів, що не є непомильним, і це видно з таких його слів: «Всі ми часто робимо помилки». (Прочитайте Якова 3:2 і примітку.)

14. Чому варто визнавати свої помилки?

¹⁴ Висновок: пам’ятайте, що ви теж грішні. Не треба думати, ніби ми чимось кращі за наших учнів. Якщо в учня складеться враження, що ми безпомильні, то він може зробити висновок, що йому ніколи не вдасться жити згідно з Божими вимогами. Але якщо ми відверто визнаємо́, що нам не завжди легко дотримуватися біблійних принципів, і розповідаємо, як Єгова допомагає нам змінюватися, то учень зрозуміє, що він теж зможе служити Єгові.