Коли приходить хвороба

«Мене мов обухом по голові вдарили». Таке відчуття мав Джон, дізнавшись про свою важку хворобу.

«Я злякалася». Такою була реакція Бет, коли вона усвідомила, наскільки критичний стан її здоров’я.

ХРОНІЧНЕ захворювання, пов’язане з втратою працездатності, або аварія, вади після якої залишаються назавжди,— одні з найболісніших явищ нашого життя. Чи довідуєтесь про важку хворобу в затишному кабінеті лікаря, чи усвідомлюєте, що ви інвалід, у метушні реанімаційної палати, напевно, спершу вам у це важко повірити. Навряд чи життя якось готує до того, щоб справлятися з почуттями, котрі переповнюють вас, коли в життя вривається непрохана руйнівна хвороба.

Щоб отримати інформацію, корисну для тих, чиє здоров’я останнім часом сильно погіршилось, кореспондент «Пробудись!» взяв інтерв’ю в кількох осіб з різних країн. Ці люди вже багато років успішно справляються з хронічними захворюваннями, через котрі стали інвалідами. Їх попросили поділитися міркуваннями щодо таких питань: Які виникали почуття? Що допомагало їм зносити кризовий стан та відновити душевну рівновагу? Що вони робили, аби знову хоч до певної міри керувати своїм життям? Тут подано інформацію, отриману з перших уст під час інтерв’ю, а також деякі висновки дослідників, котрі вивчають наслідки хронічних хвороб. Усе це допоможе тим, кого тільки-но спіткали серйозні проблеми зі здоров’ямa.

У вирі почуттів

ОДИН старший чоловік згадує: «Коли сказали, що в мене небезпечна хвороба, я намагався відігнати страх, але почуття непевності брало верх». Його слова підкреслюють те, що хвороба, крім фізичного, завдає ще й душевного болю. Усе ж є люди, котрі успішно долають це. Багато з них хотіли б запевнити вас, що існують способи справлятися з хронічною хворобою.

Чоловік, котрий страждає від хвороби Паркінсона, каже: «Часом непередбаченість моєї недуги дуже засмучує. Ніколи не знаю, чого сподіватись».

Один паралізований чоловік пригадує: «Було так соромно, що все це сталося зі мною через якусь безглузду аварію!»

Жінка, хвора на рак, аналізуючи свої душевні переживання, дійшла висновку: «Після заперечення прийшов сильний гнів, а потім я почала міркувати над тим, що ж можна вдіяти».