Порушення діяльності щитовидної залози

Проблеми зі щитовидкою можуть виникати через недостачу йоду, фізичне і розумове перевантаження, генетичні порушення, інфекції та різні хвороби (зазвичай автоімунні) або побічні дії медикаментівc. Збільшена щитовидна залоза, тобто зоб, нерідко свідчить про існування якоїсь хвороби. Хвора щитовидка може бути збільшена за розмірами або містити вузли. Хоча зоб, як правило, вважається доброякісною пухлиною, ним не потрібно легковажити. Важливо звернутися до лікаря, адже зоб може свідчити про значно серйознішу хворобу — ракd.

Хвора щитовидна залоза виділяє або забагато, або замало гормонів. Посилення функції щитовидної залози називається гіпертиреозом, а зниження — гіпотиреозом. Захворювання щитовидної залози може розвиватися поступово і непомітно. Іноді проходять роки, перш ніж людина помітить якісь порушення. Тому його, як і багато інших хвороб, важливо діагностувати на ранніх стадіях.

Дуже поширені такі розлади щитовидної залози, як хвороба Хашімото і хвороба Грейвса. Це автоімунні захворювання, при яких імунна система атакує власні здорові клітини, вважаючи їх чужорідними. Хвороба Хашімото в жінок трапляється у шість разів частіше ніж у чоловіків і зазвичай призводить до гіпотиреозу. А хвороба Грейвса в жінок буває аж у вісім разів частіше. Зазвичай вона спричиняє гіпертиреоз.

Існують різні погляди стосовно того, як часто потрібно обстежувати щитовидку. (Однак більшість погоджується, що усім новонародженим необхідно робити спеціальний аналіз крові. Дивіться «Важливий тест»). Якщо обстеження хворого показало, що функція щитовидки знижена, йому призначають аналіз на антитіла, які можуть атакувати цю залозу. А коли виявлено посилення функції щитовидної залози, проводять сканограму. Таке обстеження не рекомендовано вагітним і жінкам, які годують груддю. Діагностувавши у щитовидці вузли, лікарі іноді роблять біопсію, щоб переконатися, чи вони не злоякісні.

Різні методи лікування

При гіпертиреозі виписують медикаменти для послаблення таких симптомів, як пришвидшене серцебиття, тремтіння м’язів і тривогу. Іноді призначають препарати, які руйнують клітини щитовидної залози, аби вона виробляла менше гормонів. А буває, вдаються до хірургічного втручання і залозу видаляють.

Хворі з гіпотиреозом або ті, котрим видалили щитовидку, здебільшого мусять щодня приймати гормон тироксин (Т4). Лікар підбирає найоптимальнішу дозу цього гормона і стежить за станом пацієнта. Якщо діагностують рак щитовидної залози, то для лікування застосовують різні препарати, хірургічне втручання, хіміотерапію чи лікування радіоактивним йодом.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 28]

ТИПОВІ СИМПТОМИ

Гіпертиреоз. Надмірна збудженість, незрозуміла втрата ваги, пришвидшене серцебиття, часті позиви до дефекації, порушення менструального циклу, дратівливість, тривога, перепади настрою, витрішкуваті очі, м’язова слабкість, безсоння і тонке ламке волоссяe.

Гіпотиреоз. Зниження фізичної й розумової активності, незрозуміла втрата ваги, випадіння волосся, запори, підвищена чутливість до холоду, порушення менструального циклу, депресія, хрипкий або низький голос, втрата пам’яті та швидка втома.

[Примітка]