Шлях до «справжнього життя»

Уможливлюючи «справжнє життя», Бог Єгова вжив заходів, аби врятувати людство. Щоб зрозуміти ці заходи, уявім собі невеличку фабрику. Усі машини на ній зіпсовані та завдають клопоту операторам, бо перший працівник багато років тому знехтував інструкцією і пошкодив усі ці машини. Теперішнім операторам залишається робити все можливе, аби працювати з тим, що вони мають. Власник фабрики хоче реконструювати машини, щоб допомогти своїм працівникам, і він відкладає для цього певні кошти.

Перший «оператор машини», Адам, не зберіг даного йому життя. Тому він передав своїм нащадкам недосконале життя, як несправно функціонуючий механізм (Римлян 5:12). Подібно до пізніших операторів фабрики, які не могли виправити цієї ситуації, нащадки Адама неспроможні досягнути справжнього життя (Псалом 49:8). Щоб виправити цю, здавалося б, безнадійну ситуацію, Єгова послав свого єдинородного Сина на землю, аби викупити вічне життя для людства (Луки 1:35; 1 Петра 1:18, 19). Померши жертовною смертю за людство, Божий єдинородний Син Ісус Христос постачив кошти — життя, яке відповідає життю, втраченому Адамом (Матвія 20:28; 1 Петра 2:22). Завдяки цій дорогоцінній жертві Єгова має тепер підставу дати справжнє життя.

Потрібно дбати про наше теперішнє життя

Проте це не означає, що ми можемо нехтувати святістю нашого теперішнього життя. Чи власник фабрики витрачатиме час і фінанси на реконструкцію машини для робітника, який не дбає про неї? Чи ж роботодавець не доручить реконструйовану машину особі, яка з усіх сил намагалася утримувати стару в робочому стані?

Наше теперішнє життя довірене нам так само, як було довірено машину оператору у вищенаведеному прикладі. Що ви зробили б, якби ваша машина потребувала ремонту, а механік радив використати для цього деталі, категорично заборонені в інструкції? Чи ви б не звернулися до інших механіків, щоб пересвідчитись у можливості відремонтувати цю машину згідно з інструкцією? Людське життя куди важливіше і складніше, ніж якась машина. Наш Творець у своєму натхненому Слові, інструкції для життя людей, забороняє використовувати кров для збереження життя (Повторення Закону 32:46, 47; Филип’ян 2:16). Чи ж не розсудливо дотримуватися вимог цієї інструкції?