Видатний приклад умілого аргументування залишив Ісус. Він зважав на походження людей і вживав добре зрозумілі їм приклади.

Ісус не дав визначення тому поняттю, оскільки його співрозмовник міг не погодитися з почутим через вороже ставлення більшості юдеїв до язичників та самарян. Натомість Ісус запросив його поміркувати над прикладом. У ньому йшлося про милосердного самарянина, котрий, на відміну від священика і левита, допоміг пограбованому та побитому подорожньому. Після цього Ісус поставив співрозмовнику просте запитання, щоб суть розповіді не пройшла повз його увагу. Завдяки Ісусовій аргументації слово «ближній» набуло значення, якого той чоловік раніше не бачив у ньому (Луки 10:25—37). Який чудовий взірець! Отже, не переймай усієї розмови на себе, тобто не думай за співрозмовника, а вчись спонукувати його до мислення тактовними запитаннями та прикладами.