10, 11. Як Павло пристосовував свої приклади до слухачів? (Дивіться також примітку).

¹⁰ Що Павло робив, коли хотів пояснити своїм слухачам глибокі біблійні істини? Апостол майстерно послуговувався простими, легкозрозумілими прикладами, завдяки чому пояснював складні духовні думки. Наприклад, Павло знав, що мешканці Риму розуміють, що таке рабство, адже воно було поширене у всій Римській імперії. На додаток, багато з тих, до кого він звертався у листі, ймовірно, були рабами. Тому Павло навів приклад про рабство, щоб підсилити своє переконливе пояснення того, що людина має підкоритися або гріху, або праведності (Римлян 6:16—20).

¹¹ «У римлян було заведено, що господар міг повністю звільнити раба або ж раб міг викупити себе з рабства, заплативши своєму власнику. З рабства можна було звільнитися й тоді, коли право власності на раба передавалося божеству»,— говориться в одному довіднику. Звільнений раб міг і далі працювати у свого колишнього власника за платню. Павло, очевидно, мав на увазі власне цей звичай, коли писав про те, що кожному належить вибрати, чому підкорятися — гріху чи праведності. Християни в Римі звільнилися від гріха і належали Богові. Вони могли служити Богу або ж обрати служіння гріху — своєму колишньому власникові. Цей простий і водночас зрозумілий приклад мав спонукати тодішніх християн у Римі запитати себе: «Кому я служу?»b