У боротьбі з інфекцією лімфоцити виступають як група особливого призначення. Вони виробляють речовини, що називаються антитілами і вступають у специфічний зв’язок з певним фрагментом бактерії. Існує дві основні групи лімфоцитів різного призначення. Перша група — це В-лімфоцити, вони синтезують у кров’яне русло антитіла. В-лімфоцити називають озброєними бригадами імунної відповіді, і їхні стріли, антитіла, завжди потрапляють в десятку. Ці антитіла «шукають» в організмі відомий їм вид бактерій і вражають ворога в саме «серце». Інша важлива група — Т-лімфоцити прикріпляють антитіла, які вони розпізнають, до своєї поверхні. Ці лімфоцити підходять зі зброєю до ворога впритул і нав’язують йому «рукопашний бій».

Далі справа стає ще складнішою. Підгрупа Т-лімфоцитів — Т-хелпери допомагають своїм товаришам В-лімфоцитам синтезувати велику кількість антитіл. Перед атакою Т-хелпери переговорюються між собою. Нещодавні дослідження виявили, що за допомогою хімічних сигналів ці клітини ведуть, як це назвали, жваві «розмови», обмінюючись інформацією про чужорідні тіла.

Зрештою, завдяки імунологічній пам’яті лімфоцити здатні пам’ятати характеристики бактерії, так ніби занесли її в картотеку. Тож якщо стара знайома ще раз з’явиться, ці лімфоцити, маючи вже проти неї антитіла, відразу її знищать.