Ісуса ведуть до місця, що неподалік Єрусалима. Там мають стратити його та двох розбійників. Це місце, яке називається Голгофа, або Місце Черепа, видно здалека (Марка 15:40).

З трьох засуджених чоловіків знімають одяг. Потім їм дають вина, змішаного з дурманною миррою та гіркою жовчю.

Навіть засуджені розбійники, що висять праворуч і ліворуч від Ісуса, ганьблять його, хоча серед них тільки він невинний.

Через якийсь час один з розбійників починає розуміти, що Ісус — дійсно цар. Тож він докоряє своєму товаришеві: «Ти що, зовсім не боїшся Бога? Ти й сам отримав такий же вирок. Ми заслужили це і розплачуємося за все, що наробили. Наш вирок справедливий. А він не зробив нічого поганого». Потім цей чоловік просить Ісуса: «Згадай про мене, коли прийдеш у своє Царство» (Луки 23:40—42).

Ісус відповідає: «Правду говорю тобі сьогодні: ти будеш зі мною в Раю». Він не обіцяє злочинцю, що той буде з ним у Царстві (Луки 23:43). Ісусова обіцянка відрізняється від тієї, яку він дав апостолам, сказавши, що вони сядуть з ним на престолах у Царстві (Матвія 19:28; Луки 22:29, 30). Однак злочинець, мабуть, знає про земний Рай, в якому за початковим наміром Єгови мали жити Адам і Єва та їхні нащадки. Тож перед смертю чоловік отримує надію жити в цьому Раю.