Баньян. Як одне дерево стає лісом

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ІНДІЇ

ПЕРЕВАЖНО у лісі росте багато дерев. Але існує й ліс з одного дерева. Баньян — це одне з найдивовижніших дерев, що може поширитись на площі у два гектари! І як воно починає рости? Чи ліпше спитаймо, як воно розростається у ліс?

Баньян належить до квіткових рослин порядку кропивоцвітих та родини шовковицевих, до котрої входять близько 800 видів фіґових рослин. Баньян, або бенгальський фікус, починає своє довге життя з насінини у випорожненнях мавп, птахів та кажанів, що живляться його плодами.

Ці насінинки проростають на гілках рослини-господаря, а в органічному матеріалі, що нагромадився у її тріщинах, розростається коріння. Вологість повітря прискорює ріст коріння нового дерева, воно потовщується довкола стовбура своєї «жертви» і спускається донизу в ґрунт. Коли коріння набуває відповідних розмірів та сили, то задушує дерево-господаря, отже дерево вже стає не собою, а цим фікусом-убивцею.

Тепер баньян готовий розростатися. Від головного стовбура починає відходити коріння, а гілки подовжуються горизонтально й від них додолу спадають повітряні корені, що закріплюються у ґрунті. Таким чином зароджується ліс.

Батьківщина баньяна — тропічна Африка та Індія, де його велике плоске листя слугує парасольками від сонця для людей та тварин. Одне з таких дерев у Індії настільки велике, що, кажуть, у його тіні можуть заховатися 20 000 чоловік! Плоди цього дерева неїстивні для людини і його деревина м’яка та пориста, проте з неї виготовляють клейку речовину, що називається пташиним клеєм і використовується для полювання на птахів.

Яка тривалість життя баньяна? Одне дерево у штаті Андхра-Прадеш, за приблизними підрахунками, живе понад 600 років, вік інших особливих дерев, котрі перебувають під охороною, сягає більше 250 років. А ріст та поширення баньяна може тривати безмежно.

Кажуть, що найбільший баньян росте на Шрі-Ланці. Він налічує 350 великих стовбурів і понад 3000 менших, причому всі вони споріднені з батьківським деревом. В Індії недавно було виміряно одне дерево з понад 1100 ходульними коренями та кроною, що займає площу понад два гектари, яке виявилося найбільшим у країні. Його постійно охороняють від можливої шкоди чотири озброєні вартові. В Індії також ростуть й інші відомі баньяни, в тому числі один поблизу Бангалура, котрий займає собою одну цілу й дві десятих гектара і є улюбленим місцем відпочинку мешканців міста. А ще є величне дерево у заказнику «Рантамбгор». П’ять сотень літ тому це дерево згадувалось у писаннях одного могольського імператора, воно дає тінь птахам, кажанам, зміям, білкам та безлічі інших малих тварин і комах, а також служить місцем забави та полювання тигрів та інших хижаків у парку.

Можливо, найвідомішим баньяном в Індії є 240-річне дерево у Національному ботанічному саді, що в Калькутті. Досягнувши заввишки 24,5 метра й розкинувшись на площу 1,2 гектара, воно налічує 1800 повітряних коренів і має велетенську корону периметром 420 метрів. Справжнісінький ліс!

Релігія й баньян

Ще з давніх-давен люди поклонялися деревам. Баньян не є винятком, навіть нині в Індії він уважається священним. Священні дерева представляють певні божества, і у випадку баньяна — бога Вішну. Коли людина саджає, підливає та опікується деревом, то це вважається формою поклоніння йому.

У давніх полінезійських громадах баньян теж вважався священним деревом. У прямокутному сквері, або тогуа, люди справляли релігійні церемонії, а довкола скверу будували доми. На краю такого скверу зазвичай стояв храм зі священним баньяном, на гілках котрого висіли завинуті кістки відомих членів плем’я, що повмирали.

Таку назву цьому могутньому дереву дали європейці. У Перській затоці та в Індії давні європейські мандрівники бачили широку, подібну до парасолі, крону цього дерева, котра захищала від палючого сонця купців та їхній товар. В індуській кастовій системі купці походили з одної з найбільших каст, що називається вайш’я, а з підкасти банья походили видатні торговці зерном та бакалійними товарами. Отже, коли ці приходьки помітили, що банья продають свій товар у тіні цього дерева, то й назвали дерево баньяном.

У ті часи банья, як правило, носили бавовняні жилети з потайними кишенями для грошей. У цих жилетах не було душно, вони добре пралися і їх носили практично усі торговці з підкасти банья, тому ці жилети почали називати баньянами, а згодом таку назву мали всі інші чоловічі жилети чи майки. Так в Індії й досі називають чоловічу майку, і звичка банья носити цей вид вбрання під час роботи дійшла до нашого часу.

Ну що, залізьмо на баньян

Чи бажаєте залізти в саме серце баньяна? Це ви можете, якщо відвідаєте Хайдарабад, що на півдні Індії. Поблизу аеропорту Беґумпет, недалеко від центру міста, розташований «Мачан» — ресторан, збудований на дужих гілках баньяна та сусіднього священного фікуса. Вам слід піднятися товстою канатною драбиною, котра на певних відтинках має платформи. Сам ресторан виготовлений з бамбука, листя кокосових пальм та канатів. Пірамідоподібний бамбуковий дах захищатиме вас від сонця та дощу, якщо ви виберетесь у верхній зал двоповерхового ресторану. Тепер ви на висоті 9 метрів над землею. Приємні плетені меблі й племінні настінні портьєри віють на вас лісовою атмосферою.

Коли ви сідаєте, вам подають меню за назвою Мауглі, ім’я, відоме читачам оповідань з «Книги джунглів» Редьярда Кіплінга. Це теж створює атмосферу лісу. Тепер примощуйтесь зручніше, аби посмакувати їжею в центрі баньяна. Ласуйте такими індійськими делікатесами, як гостре біріяні, що ними славиться Хайдарабад, кебаб та розмаїті інші страви.

Якщо ви вже поїли і бажаєте піти геть, то мусите обережно спуститись канатною драбиною додолу, внизу ви побачите мініатюрний водоспад і озерце з лотосами, відтак стежка виведе вас з цього унікального ресторану нагорі велетенської крони баньяна — дерева, що може поширюватися й поширюватися поти, поки не стане лісом.

[Ілюстрації на сторінці 15]

Один баньян розрісся й став лісом.

Нагорі. Баньян з Національного ботанічного саду, що в Калькутті, великим планом.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Баньян з Національного ботанічного саду (Калькутта).

[Ілюстрація на сторінці 16]

Ресторан «Мачан» на баньяні (Хайдарабад).