-
Я хотіла бути, як Їфтахова дочкаВартова башта — 2011 | 1 грудня
-
-
Ніби луска відпала від моїх очей
Після закінчення Другої світової війни життя було дуже важким, отже ми переїхали до міста Бомбея, що за 900 кілометрів від нашого дому. Там 1945 року до батька прийшли двоє Свідків Єгови і дали йому біблійну брошурку. Батько жадібно прочитав брошурку, подібно як спрагла земля жадібно всотує воду. Він одразу почав ділитися здобутими знаннями з людьми, які розмовляли ка́нада. Поступово утворилась невелика група. На початку 1950-х вона стала першим у Бомбеї збором, де зібрання проводились цією мовою.
Тато з мамою навчали нас, дітей, запопадливо досліджувати Боже Слово і бути добрими вчителями біблійних істин. Щодня вони знаходили нагоди молитися і вивчати з нами (Повторення Закону 6:6, 7; 2 Тимофія 3:14—16). Якось, під час читання Біблії, з моїх очей ніби луска відпала (Дії 9:18). Я зрозуміла, чому Єгова прирівнюється до пастиря. Адже він веде, годує і захищає своїх служителів, наче пастух отару (Псалом 23:1—6; 83:19).
Єгова взяв мене за руку
Я охрестилася невдовзі після незабутнього конгресу, що відбувся в Бомбеї 1956 року. Через шість місяців, за прикладом свого старшого брата Прабгакара, я стала повночасним проповідником доброї новини. Було велике бажання розповідати людям біблійні істини, але як тільки починала розмову про свої переконання, у роті пересихало, я заїкалась, голос тремтів. «Проповідувати зможу лише з поміччю Єгови!» — в розпачі подумала я.
Єгова допоміг мені через місіонерів Гомер і Рут Маккі з Канади, які 1947 року навчались у місіонерській школі Свідків Єгови в Нью-Йорку. Вони, так би мовити, взяли мене за руку, і я невпевнено зробила перші кроки у служінні. Рут раз у раз ходила зі мною проповідувати від дому до дому. Вона добре знала, як допомогти мені заспокоїтись. Беручи мене за руки, вона казала: «Не хвилюйся, сестричко. Ходімо до наступних дверей». Її спокій передавався мені.
Якось мені сказали, що партнеркою у служінні для мене призначили старшу віком та досвідчену проповідницю Елізабет Чакранараян. Відразу спало на думку: «Чи вдасться зжитися з цією сестрою? Вона від мене набагато старша». Але час показав, що Елізабет була саме тою партнеркою, яка мені потрібна.
-
-
Я хотіла бути, як Їфтахова дочкаВартова башта — 2011 | 1 грудня
-
-
[Ілюстрація на сторінці 29]
Разом з іншими оповіщаю про біблійну промову в Бомбеї, 1960 рік
-