Касти і місіонери загальновизнаного християнства

У колоніальні часи португальські, французькі та британські місіонери як католики, так і протестанти навернули у свою віру багато індусів. Номінальними християнами ставали люди зі всіх каст: одні проповідники залучали брахманів, інші — недоторканих. Як вчення та поводження місіонерів впливало на людей, у свідомості яких міцно вкорінилось уявлення про кастовий поділ?

Стосовно британців в Індії Нірад Чаудрі написав, що у церквах «індійці не могли сидіти поряд із європейцями. Християнству не вдалося приховати ідею расової вищості, на якій базувалося британське панування в Індії». Саме про зверхнє ставлення до іншої національності свідчить доповідь одного місіонера для Управління у справах іноземних місій Сполучених Штатів Америки, датована 1894 роком, де він пише, що навернення людей з нижчих каст є «згрібанням до Церкви покидьків».

Безсумнівно, багато так званих християн відкрито додержуються кастового поділу через те, що перші місіонери стояли на позиції расової зверхності, а церковні вчення злили́ся з брахманськими.

Касти в сьогоднішніх церквах

У промові на конференції єпископів католицької церкви Індії 1991 року католицький архієпископ Джордж Зер сказав: «Не тільки індуси, але й християни з вищих каст ставляться до навернених паріїв як до членів нижчої касти... Для них виділено окремі місця у парафіяльних церквах та на кладовищах. До міжкастових шлюбів ставляться з осудом... Кастовість поширена у середовищі священнослужителів».

М. Азарія, єпископ церкви Південної Індії (Об’єднана протестантська церква), написав у своїй книжці «Нехристиянський бік індійської церкви» (англ.): «У різних церквах співхристияни дискримінують та пригноблюють християн зареєстрованих каст (далітів) не через певну провину, але через походження, навіть якщо вони християни вже в другому, третьому або четвертому поколінні. Християни вищих каст, яких в церкві меншість, зберігають кастове упередження з покоління в покоління, не піддаючись впливові християнських вірувань та звичаїв».

Урядове дослідження проблеми нижчих класів в Індії, відоме під назвою «Мандал комишин», виявило, що так звані християни в Кералі розділені «на різні етнічні групи на підставі кастового походження... Навіть якщо члени нижчих каст навернені, з ними поводяться як з харіджанамиb... Сирійці та пулайї тієї ж самої конфесії відправляють релігійну службу окремо в окремих будівлях».

Газета «Індіан експресс» за серпень 1996 року повідомляла про християн-далітів: «У Тамілнаді вони примушені мешкати окремо від представників вищих каст. У Кералі це переважно безземельні робітники, що працюють на християн-сирійців та інших представників вищих каст, які мають землю. Не може бути й мови про те, щоб даліти їли разом із сирійськими християнами або брали з ними шлюб. Досить часто даліти відправляють служіння в окремих церквах, що називаються «церкви для пулайїв» або «церкви для парайїв». «Пулайї» та «парайї» — назви підкаст. «Парія» є англізованою формою слова «парайя».

Реакція на невдоволення

Угруповання мирян-активістів, як наприклад Форум протидії експлуатації християн (FACE), вимагають від уряду надати пільги християнам-далітам. Форум займається переважно економічною допомогою наверненим християнам. Інші ж організації намагаються змінити спосіб поводження з далітами у церквах. Сто двадцять осіб підписали лист до папи Іоанна Павла II, в якому заявили, що «прийняли християнство для того, щоб звільнитися від кастового поділу», але їм не дозволяють навіть заходити у сільську церкву та брати участь у службі. Їх змушували будувати житло тільки на одній вулиці, куди ніколи не зазирне ні християнин з вищої касти, ні парафіяльний священик! Жінку-католичку турбує та сама проблема: «Безсумнівно, дуже важливо, щоб мій син вчився у пристойному коледжі. Але найголовніше те, щоб брати по вірі [католики] визнали його рівним».

Тим часом як одні намагаються якось поліпшити долю християн-далітів, багато інших втрачають терпіння. Такі політичні партії, як Вішва хінду парішад (Всесвітня індуська організація), спрямовують зусилля на те, щоб повернути в індуїзм тих, хто перейшов у християнство. Газета «Індіан експресс» повідомила про церемонію, де були присутні 10 000 чоловік, під час якої більше 600 «християнських» сімей повернулися в індуїзм.

Правдиве християнське вчення

Якби місіонери церковних організацій несли Христові вчення, вґрунтовані на любові, то не було б ні «християн-брахманів», ні «християн-далітів», ні «християн-паріїв» (Матвія 22:37—40). Не було б ані окремих церков для далітів, ані окремого харчування. У чому полягає це біблійне вчення, що звільняє, та стоїть вище класових відмінностей?

«Бо Господь, Бог ваш — Він Бог богів, ...що не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме» (Повторення Закону 10:17).

«Тож благаю вас, браття, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!» (1 Коринтян 1:10).

«По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35).

Біблія вчить, що Бог створив людство з одного чоловіка. У ній також сказано, що всім нащадкам цього одного чоловіка слід ‘Бога шукати і знайти, хоч Він недалеко від кожного з нас’ (Дії 17:26, 27).

Коли класовий поділ закрався у середовище християн першого сторіччя, Яків написав під натхненням: «Чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?» (Якова 2:1—4). Правдиве християнство не визнає кастового поділу.

Як їм живеться?

Дійсно, що відчувають люди, з якими ті, хто називає себе християнами, поводяться як з недоторканими? Один християнин, нащадок навернених з нижчої індуїстської касти чермерів, або пулайїв, розповів випадок, який стався колись в його рідному штаті Керала:

Мене запросили на весілля, де чимало гостей були парафіянами. Коли вони побачили мене на прийомі, то досить помітно схвилювалися, а православні сирійської церкви сказали, що не залишаться ані на хвилину, якщо я не піду, бо вони не збираються їсти разом із пулайєм. Коли батько нареченої відхилив ультиматум, усі вони відмовилися залишитися на прийомі. Після того вони пішли, і гостина почалась. Але ті, хто обслуговував столи, відмовились прибрати банановий лист, з якого я їв, і протерти мій стіл.