• Подорож заводями Керали
    Пробудись! — 2008 | Квітень

    • Змагання веслувальників

      Своєю назвою човни-змії завдячують вузькій видовженій формі. До того ж, задня частина човна здіймається вгору, нагадуючи каптур кобри. У минулі часи ворожі правителі використовували ці човни у війнах, які провадили після збору врожаю. Коли ці війни зрештою припинилися, потреба в човнах зменшилась. Їх стали використовувати лише під час храмових свят. На прикрашених човнах веслувальники урочисто пропливали заводями, служачи яскравим взірцем місцевої культури. У дні свят на честь високопоставлених гостей влаштовували перегони. І хоча цю традицію започаткували близько тисячі років тому, змагання веслувальників досі надзвичайно популярні.

      У перегонах, як правило, бере участь 20 човнів. Команда кожного з них складає від 100 до 150 чоловіків. Уздовж човна в два ряди сидить понад 100 гребців з короткими веслами. Четверо стернових з довшими веслами розміщуються на кормі. Ще двоє чоловіків стоять посередині човна і відбивають ритм дерев’яними палицями. Щоб заохотити гребців не збавляти темпу, принаймні шість інших чоловіків плескають у долоні, свистять, кричать та співають човнярських пісень. На останньому відрізку молоді енергійні веслярі гребуть з усіх сил, і човни щодуху мчать до фінішу. Це незабутнє видовище!

      У 1952 році до містечка Аллеппі, де відбувалися перегони, приїхав перший прем’єр-міністр Індії Джавахарлал Неру. Він був настільки вражений побаченим, що знехтував правилами безпеки і вскочив на човен-переможець. Прем’єр-міністр плескав у долоні і співав разом з веслувальниками. Повернувшись у Делі, він відправив команді подарунок — срібну копію човна-змії з особистим підписом і словами: «Переможцям гребних перегонів, що є унікальною особливістю місцевої культури». Тепер цей срібний човен використовують як нагороду в щорічних змаганнях за приз Неру. Щоб побачити ці змагання, до містечка стікається близько ста тисяч людей. Тоді зазвичай спокійна заводь буквально починає бурлити.