Невдовзі після того, як до Джакарти повернувся брат Райс, у Бандунг на 15 днів приїхали Клем і Джін Дешомп, які щойно одружилися. «Брат Дешомп запитав нас, чи ми хотіли б охреститися,— пригадував Фелікс.— Четверо з нашої сім’ї: моя молодша сестра Джозефін (Пін Ніо), моя мама (Канг Ніо), Додо та я символізували своє присвячення Єгові хрещенням»a. Після цього сім’я Тан разом з Клемом і Джін взяли участь у дев’ятиденній проповідницькій кампанії. Клем навчив їх проповідувати з картками зі свідченням, на яких було коротко викладено біблійну звістку трьома мовами.

«Один з працівників митниці, який був католиком, затримав ввіз наших книжок. Йому не подобалось те, що вони виставляли нацизм у негативному світлі,— розповів Клем Дешомп.— Коли я прийшов на митницю, щоб подати скаргу, виявилось, що вороже налаштований митник у відпустці. Його заміняв привітний чоловік, який не був католиком. Він сказав: “Беріть усе, поки не повернувся мій співробітник!” — і дозволив забрати наші книжки».

А ось що розказала Джін Дешомп: «Пригадую, урядовці наполягали, щоб ми видалили два малюнки з книжки “Вороги”. Їм дуже не сподобались карикатури, які зображали змія (Сатану) та п’яну блудницю (фальшиву релігію) в митрах, тобто в папських головних уборахc. Оскільки ми збиралися розповсюдити тисячі примірників цієї книжки, нам втрьох довелося, сидячи на причалі у задушливу спеку, шукати в кожному з них ці малюнки і зафарбовувати папські митри».

Однак брати були рішуче налаштовані продовжувати проповідницьку діяльність і стали друкувати літературу на верстаті, який їм прислали з Австралії (Дії 4:20). Джін Дешомп так описала стратегію братів: «Кожну нову брошуру або журнал ми мали занести на перевірку до представників влади. Ми друкували і розповсюджували певну публікацію на початку тижня, а наприкінці тижня несли її генеральному прокурору. Якщо публікацію забороняли, ми робили розчарований вигляд і мерщій брались за друкування наступної».