Проповідування на острові Ява

У 1931 році Френк Райс прибув до Джакарти, великого метушливого міста на острові Ява. Він винайняв кімнатку неподалік від центру міста та заставив її коробками з біблійною літературою, що дуже здивувало власницю помешкання.

«Спершу я почувався розгубленим і тужив за домом,— розповідав Френк.— Люди довкола були одягнені в білі бавовняні і лляні костюми, а на голові носили тропічні шоломи від сонця. Я ж знемагав від спеки у грубому австралійському одязі. До того ж я не знав жодного слова голландською чи індонезійською. Помолившись до Єгови, я вирішив, що в діловій частині міста хтось має розмовляти англійською. Саме там я почав проповідувати, і ця територія виявилася дуже плідною».

Оскільки більшість жителів Джакарти розмовляла голландською, Френк став завзято вивчати цю мову, щоб донести їм правду, і вже невдовзі він свідчив від дому до дому. Також цей ревний брат взявся за індонезійську та поступово опановував і її. «Трудність полягала в тому, що в мене не було ніякої літератури цією мовою,— розповідав він.— Але Єгова покерував так, що я познайомився з індонезійцем, який був вчителем. Він зацікавився правдою і навіть погодився перекласти брошуру “Де Знаходяться Померші?”. Потім були перекладені й інші брошури, і незабаром чимало людей, які розмовляли індонезійською, почали відгукуватися на біблійну звістку».

У листопаді 1931 року до Джакарти приїхало ще двоє піонерів з Австралії, 25-літній Клем Дешомп та 19-річний Білл Гантер. Вони привезли з собою піонерський дім на колесах, який став одним з перших житлових автофургонів в Індонезії. Вивчивши кілька фраз голландською, ці брати вирушили в проповідницьку подорож по великих містах острова Ява.

А в 1935 році ще один витривалий піонер з Австралії, Чарлз Гарріс, за прикладом Клема та Білла здійснив подібну подорож. Він об’їздив більшу частину острова у своєму житловому автофургоні та на велосипеді, залишаючи людям літературу п’ятьма мовами: англійською, арабською, голландською, індонезійською та китайською. Бувало, що за рік він розповсюджував приблизно 17 000 публікацій.

Така наполеглива праця Чарлза не проходила повз увагу інших. Якось один урядовець з Джакарти запитав брата Клема Дешомпа:

— Скільки ваших людей працює у Східній Яві?

— Тільки одна людина,— відповів наш брат.

— Думаєте, я в це повірю? — гаркнув урядовець.— Судячи з того, що всюди стільки вашої літератури, вас має бути ціле військо!

У той час піонери постійно подорожували, аби донести біблійну звістку якомога більшій кількості людей. «Ми побували майже в кожному куточку острова і рідко коли розмовляли з кимось двічі»,— розповідав Білл Гантер. На своєму шляху вони рясно сіяли насіння правди, і це згодом принесло багатий духовний врожай (Еккл. 11:6; 1 Кор. 3:6).