Несправедливий світ

ЧИ ВИ погодитесь, що ми живемо в несправедливому світі? Безумовно! Адже, хоч би які в нас були здібності і хоч би як мудро ми планували своє життя, немає жодної гарантії, що завдяки цьому ми матимемо багатство, успіх або хоча б їжу на столі. Нерідко трапляється так, як сказав стародавній цар Соломон: «Не мудрим — хліб, не розумним — багатство, і не знавцям — благословення». Чому? Тому що, як далі говорить Соломон, «час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко).

«Час лиха... нагло спадає»

І справді, як же часто «час і випадок» руйнують наші ретельно складені плани та найдорожчі надії! Достатньо просто опинитися в невідповідний час у невідповідному місці. За словами Соломона, ми «мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце... за час лиха, коли воно нагло спадає» (Екклезіяста 9:12). Скажімо, мільйони людей невтомно трудяться, обробляючи землю, щоб прогодувати свою сім’ю. І ось на них несподівано обрушується «час лиха»: через брак дощів посуха винищує весь їхній урожай.

Інші люди стараються прийти на допомогу тим, кого спіткав «час лиха». Однак часто навіть сама ця допомога, яка надходить від решти світової спільноти, свідчить про несправедливість. Наприклад, за повідомленням одного з провідних агентств, що займаються наданням гуманітарної допомоги, в один з останніх років для боротьби з голодом «цілий [африканський] континент отримав як фінансову допомогу суму, що в п’ять разів менша від суми, виділеної на війну в районі Перської затоки». Хіба справедливо, що багаті держави на ведення війни в одній країні витратили в п’ять разів більше грошей, ніж на те, щоб полегшити біль і страждання, які викликає голод на цілому континенті? І чи ж справедливо, що за часів, коли чимало людей матеріально процвітають, кожен четвертий мешканець землі живе в повній бідності, а мільйони дітей помирають щороку через хвороби, від яких їх можна було б врятувати? Безумовно, ні!

Звичайно, «час лиха... нагло спадає» на людей не лише тому, що «час і випадок панують над усіма». На хід нашого життя може суттєво впливати жахливе насилля, яке чиниться у світі і якому ми не в змозі запобігти. Саме так сталося восени 2004 року в Беслані, що в Північній Осетії. Тоді під час брутальної сутички між терористами і силами безпеки загинули сотні людей, серед них — чимало дітей, які в той день уперше пішли до школи. Безперечно, те, хто саме втратив життя і хто вижив під час трагедії, залежало здебільшого від випадку. Проте основною причиною «часу лиха» в тій ситуації став конфлікт між людьми.

Чи так буде завжди?

«Нічого не вдієш,— кажуть люди, маючи на увазі несправедливість.— Так завжди було і буде». Згідно з таким поглядом, сильні завжди гнобитимуть слабих, багаті завжди експлуатуватимуть бідних і ми залежатимемо від цього, а також від «часу і випадку» доти, доки існуватиме людський рід.

Але чи справді так буде завжди? Чи все ж таки колись стане можливим, щоб людина, яка мудро використовує свої здібності, отримувала справедливу винагороду за свою наполегливу працю? Чи в стані хтось раз і назавжди змінити цей несправедливий світ? Дізнайтесь, що́ про це говориться в наступній статті.

Чи може хтось по-справжньому змінити світ?

«Бідні люди говорять нам, що передусім прагнуть миру й безпеки, а вже потім можливості покращити своє життя. Їм потрібна справедлива національна й міжнародна система, щоб панівна сила багатих країн і багатих компаній не зводила нанівець їхні зусилля».

ТАК директор одного міжнародного агентства з надання гуманітарної допомоги описала надії та сподівання бідних людей. Її словами можна передати також бажання всіх жертв трагедій і несправедливості по цілому світі. Вони прагнуть жити у світі, в якому буде мир і безпека. Чи такий світ коли-небудь настане? Чи має хтось силу і владу, щоб змінити цей у корені несправедливий світ?

Зусилля, спрямовані на переміни

Чимало людей намагалося змінити світ. Наприклад, Флоренс Найтінгейл, англійка, яка жила в XIX столітті, присвятила своє життя тому, щоб забезпечити хворим людям турботливий догляд з дотриманням норм чистоти. За її днів, коли ще не було ні антисептиків, ні антибіотиків, догляд за хворими в лікарнях був не таким, як сьогодні. В одній книжці сказано, що «медсестри не мали освіти, не дотримувалися норм чистоти і були відомі пияцтвом і неморальною поведінкою». Чи змогла Флоренс Найтінгейл хоча б якось змінити світ у сфері догляду за хворими? Так. Подібно й багатьом іншим турботливим, альтруїстичним людям вдалося внести помітні зміни в різні сфери життя. Наприклад, вони чимало зробили для поширення письменності, розвитку освіти та медицини, забезпечення людей житлом і харчовими продуктами тощо. У результаті значно покращилося життя мільйонів знедолених.

Однак не можна ігнорувати сувору дійсність: життя сотень мільйонів людей і далі затьмарене війнами, злочинністю, хворобами, голодом та іншими лихами. Ірландське агентство «Турбота», що займається наданням гуманітарної допомоги, повідомляє: «Бідність вбиває 30 000 осіб щодня». І навіть рабство, яке століттями намагалися викоренити численні реформатори, все ще існує. «Сьогодні більше рабів, ніж усіх тих людей, котрі були викрадені з Африки в епоху трансатлантичної работоргівлі»,— стверджується в книзі «Люди одноразового вжитку. Новітнє рабство у світовій економіці» («Disposable People​—New Slavery in the Global Economy»).

Що ж зводить нанівець зусилля людей, спрямовані на те, щоб раз і назавжди впровадити докорінні переміни? Чи це тільки панівна сила багатіїв і можновладців? Чи, може, існують й інші чинники?

Перешкоди на шляху до перемін

Згідно з Божим Словом, встановити по-справжньому справедливий світ людям найбільше заважає Сатана Диявол. Апостол Іван говорить нам, що «весь світ лежить у владі Злого» (1 Івана 5:19). Сатана сьогодні «вводить в оману всю населену землю» (Об’явлення 12:9). Поки не буде покладено кінець його згубному впливу, люди страждатимуть від зла й несправедливості. Чому людство опинилося в такому жалюгідному становищі?

Бог поселив наших прабатьків Адама та Єву на землі, на якій все людство мало жити в досконалих райських умовах. Це був світ, який Бог назвав «вельми добрим» (Буття 1:31). Чому ж усе змінилося? Тому що в справу втрутився Сатана. Він піддав сумніву Боже право встановлювати для людей закони. Крім того, Сатана кинув тінь на справедливість Божого правління. Він спонукав Адама та Єву стати на шлях незалежності, аби вони самі вирішували для себе, що є добром, а що злом (Буття 3:1—6). Так з’явилася ще одна перешкода на шляху до справедливого світу — гріх та недосконалість (Римлян 5:12).

Чому Бог допустив це?

Хтось запитає: «Чому ж Бог дозволив, щоб поширювалися гріх і недосконалість? Чому він не скористався своєю необмеженою силою, щоб позбутися бунтівників, і не почав усе знову?» На перший погляд, це було б легким рішенням проблеми. Проте застосування сили може викликати серйозні запитання. Хіба зловживання силою не є однією з основних причин, з яких страждають бідні й пригноблені в теперішньому світі? Чи не виникають у розсудливих людей сумніви в справедливості правителя, який застосовує силу, щоб позбутися кожного, хто не підтримує його політику?

Щоб щиросерді люди розуміли, що Бог не тиран, який зловживає своєю силою, він вирішив дозволити Сатані та людям-бунтівникам жити, не дотримуючись Божих законів і принципів. Але він допустив це лише на обмежений час. З плином часу мало бути доведено, що правління Бога — єдине справедливе правління і що всі обмеження, які він накладає на нас, встановлені нам на благо. Безумовно, трагічні наслідки бунту проти Божого правління вже показали, що це справді так. Крім того, стало зрозуміло, що Бог учинить цілком справедливо, коли у визначений ним час застосує свою велику силу, аби знищити все зло. І це відбудеться вже зовсім скоро (Буття 18:23—32; Повторення Закону 32:4; Псалом 37:9, 10, 38).

А поки Бог ще не почав діяти, нам доводиться ‘разом стогнати й мучитися’ в цій несправедливій системі (Римлян 8:22). Хоч би як ми намагалися щось змінити, ми не в змозі позбутися Сатани і повністю викоренити недосконалість, яка лежить в основі усіх наших страждань. Нам не під силу усунути наслідки гріха, успадкованого від Адама (Псалом 49:8—10).

Ісус Христос змінить усе раз і назавжди

Чи це означає, що ми в безвихідді? Зовсім ні. Особа, набагато сильніша від будь-якої смертної людини, отримала завдання раз і назавжди змінити цей світ. Про кого йде мова? Про Ісуса Христа. Біблія описує його як Керівника, якого Бог призначив дати людству спасіння (Дії 5:31).

Тепер Ісус чекає визначеного Богом часу, щоб почати діяти (Об’явлення 11:18). Що саме він зробить? Він здійснить «відновлення всього, про що Бог говорив через святих пророків давнини» (Дії 3:21). Наприклад, Ісус «визволить... бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги... від кривди й насилля врятує їхню душу» (Псалом 72:12—16). Бог обіцяє, що через Ісуса Христа ‘аж до краю землі припинить війни’ (Псалом 46:10). Він також запевняє, що на очищеній ним землі «не скаже мешканець «Я хворий!» Сліпі, глухі, кульгаві — усі хворі отримають досконале здоров’я (Ісаї 33:24; 35:5, 6; Об’явлення 21:3, 4). Навіть ті, хто помер у минулі століття, не будуть забуті. Бог обіцяє повернути до життя жертв несправедливості та гніту (Івана 5:28, 29).

Переміни, які здійснить Ісус Христос, не будуть тимчасовими або частковими. Він повністю розіб’є всі перешкоди, які заважають існуванню по-справжньому справедливого світу. Він покінчить з гріхом і недосконалістю та знищить Сатану Диявола, а також усіх тих, хто йде його бунтарським шляхом (Об’явлення 19:19, 20; 20:1—3, 10). Лиха й страждання, які Бог допустив на обмежений час, ‘більше не повторяться’ (Наума 1:9, Хом.). Саме це Ісус Христос мав на думці, коли вчив нас молитися про прихід Божого Царства і про те, щоб Божа воля виконувалась «як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10).

Але ви, можливо, заперечите: «Хіба не сам Ісус сказав, що «бідні завжди» будуть з нами? Чи не означає це, що несправедливість і бідність існуватимуть завжди?» (Матвія 26:11). Так, Ісус справді говорив, що завжди будуть бідні люди. Але контекст його слів, а також ті обіцянки, які містяться в Божому Слові, показують, що бідні люди будуть завжди доти, доки існує теперішня система. Він знав, що жодна людина не спроможна усунути з землі несправедливість і бідність. Також Ісус знав, що саме він змінить такий стан речей. Незабаром він установить абсолютно нову систему — «нові небеса і нову землю», на якій більше не буде болю, хвороб, бідності та смерті (2 Петра 3:13; Об’явлення 21:1).

«Не забувайте робити добро»

Але чи це означає, що допомагати людям — марна справа? Звичайно, ні. Біблія заохочує нас допомагати іншим, коли вони зазнають випробувань або зносять труднощі. «Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити»,— писав стародавній цар Соломон (Приповістей 3:27). «Не забувайте робити добро й ділитися з іншими»,— закликав апостол Павло (Євреїв 13:16).

Ісус Христос теж заохочував нас робити все, що в наших силах, допомагаючи іншим. Він навів приклад про самарянина, що натрапив на чоловіка, котрого побили й пограбували. За словами Ісуса, цей самарянин «пройнявся жалем» і тому, витративши власні засоби, перев’язав побитому чоловікові рани та допоміг йому видужати після нападу (Луки 10:29—37). Співчутливий самарянин не змінив цілий світ, але він багато що змінив у житті іншої людини. І ми можемо це робити.

Однак Ісус Христос у стані допомогти не лише окремим людям. Він здатен по-справжньому змінити світ і зробить це вже дуже скоро. Тоді життя тих, хто сьогодні терпить несправедливість, зміниться на краще, вони житимуть у справжньому мирі й безпеці (Псалом 4:9; 37:10, 11).

А поки ми чекаємо на той час, невтомно «чинімо добро», як духовно, так і матеріально допомагаючи всім, хто страждає в цьому несправедливому світі (Галатів 6:10).