На відміну від тих, хто записував продиктовані Богом повідомлення, письменники Біблії, які отримували видіння й сни або впадали в транс, часто мали певну свободу описувати побачене своїми словами. Авакумові було сказано: «Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав» (Авакума 2:2).

Чи це означає, що ці частини Біблії менше натхнені, ніж продиктовані уривки? Зовсім ні. За допомогою свого духу Єгова глибоко вкорінив свої звістки в розум кожного письменника, щоб передавалися Божі думки, а не людські. Хоча Єгова дозволив письменникам добирати влучні слова, він керував їхніми розумами й серцями, тому не було пропущено жодної важливої інформації і ці слова в кінцевому результаті стали по праву вважатися Божими (1 Солунян 2:13).

Хоча письменники Біблії були «проваджені Духом Святим», від них таки вимагалося глибоких роздумів. Наприклад, Соломон ‘важив та досліджував [слова], щоб скласти багато приповістей. Він пильнував знаходити потрібні слова і вірно писав правдиві слова’ (Екклезіяста 12:9, 10).