Декотрі письменники Біблії повинні були проводити чималі пошуки, щоб документально підтвердити свій матеріал. Лука, приміром, написав про свою євангельську розповідь: «Я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком». Звичайно, Божий дух поблагословив зусилля Луки, спонукуючи його знаходити достовірні історичні документи й розпитувати надійних очевидців, як, скажімо, ще живих учнів і, можливо, Ісусової матері, Марії. А тоді Божий дух керував Лукою, щоб той точно записав усю інформацію (Луки 1:1—4).

Інколи біблійні письменники використовували збірки матеріалів очевидців — ранніх літописців, але не всі ці очевидці писали під натхненням. Єремія здебільшого саме так уклав Перше й Друге Царів (2 Царів 1:18). Ездра, щоб зібрати матеріал для Першої та Другої книги Хронік, використав щонайменше 14 ненатхнених джерел, у тому числі ‘хроніку царя Давида’ й ‘книгу Юдиних та Ізраїлевих царів’ (1 Хронік 27:24; 2 Хронік 16:11). Мойсей навіть цитував з ‘Книжки воєн Господніх’, яка, очевидно, була достовірним записом війн Божого народу (Числа 21:14, 15).

У таких випадках активно діяв святий дух, спонукуючи біблійних письменників вибирати тільки достовірний матеріал, який потім став частиною натхненої біблійної оповіді.