Скільки «Ісай»?

7. Як чимало вчених ставлять під сумнів авторство Ісаї і чому?

⁷ Питання пророцтва — одна з причин, чому багато вчених ставлять під сумнів авторство Ісаї. Критики наполягають, що другу частину цієї книги написала людина, яка жила в VI столітті до н. е.— протягом або після вавилонського вигнання. За словами критиків, пророцтва про спустошення Юди були написані після їхнього сповнення і тому їх аж ніяк не можна назвати передреченнями. Також вони говорять, що в книзі Ісаї після 40-го розділу Вавилон описано як панівну державу, а ізраїльтян — як вавилонських полонених. Отже,— міркують критики,— хоч би хто писав другу частину книги Ісаї, він жив у той час, тобто в VI столітті до н. е. Чи така аргументація добре обґрунтована? Аж ніяк!

8. Коли з’явилися скептичні погляди стосовно авторства Ісаї і як вони поширилися?

⁸ До XII століття н. е. авторство Ісаї ніхто не ставив під сумнів. Вперше це зробив єврейський коментатор Авраам Ібн Езра. «Юдейська енциклопедія» (англ.) повідомляє: «У коментарі до книги Ісаї [Авраам Ібн Езра] твердить, що її друга частина, починаючи від 40-го розділу,— це праця пророка, який жив протягом вавилонського вигнання та в ранній період повернення до Сіону». Упродовж XVIII та XIX століть погляди Ібн Езри перейняло багато вчених. Серед них був німецький теолог Йоганн-Крістоф Дедерляйн, який 1775 року опублікував своє пояснення до книги Ісаї (друге видання вийшло 1789 року). В одному коментарі до Біблії говориться: «Тепер усі вчені, крім найконсервативніших, погоджуються з гіпотезою Дедерляйна... що пророцтва, поміщені в 40—66 розділах книги Ісаї, написав не пророк Ісая, який жив у VIII столітті до н. е., а письменник пізнішого періоду» («New Century Bible Commentary»).

9. а) Як «перекроюють» книгу Ісаї? б) Як один тлумач Біблії описує суперечку з приводу авторства Ісаї?

⁹ Однак на цьому дебати щодо авторства книги Ісаї не припинилися. Теорія про іншого Ісаю — Другого Ісаю — наштовхнула на ідею, що, можливо, був і третій письменникa. Потім книгу Ісаї ще раз «перекроїли»: один вчений приписав 15 і 16-й розділи невідомому пророку, а інший засумнівався в авторстві 23—27 розділів. Крім того, один вчений сказав, що Ісая не міг написати слів, поміщених у 34 і 35-му розділах. Чому? Бо вони дуже подібні до 40—66 розділів, які приписують не Ісаї — пророку VIII століття до н. е., а письменнику, котрий жив пізніше! Тлумач Біблії Чарлз К. Торрі влучно підсумував результати таких міркувань. «Колись великий «Пророк вигнання»,— сказав він,— став дуже маленьким, його майже поховали в купі покроєних уривків». А втім, не всі вчені погоджуються з таким «перекроєнням» книги Ісаї.

Докази на користь одного письменника

10. Наведіть приклад того, як послідовність вживання певного виразу підтверджує, що книгу Ісаї написав один письменник.

¹⁰ Існують вагомі підстави твердити, що книга Ісаї — це праця лише одного письменника. Одна група доказів ґрунтується на послідовності вживання певних виразів. Наприклад, у єврейському тексті фраза «Святий Ізраїлів» з’являється 12 разів у 1—39 розділах і 13 разів у 40—66 розділах, тимчасом як в інших частинах Єврейських Писань знаходимо лише 6 таких висловів. Часте вживання в книзі Ісаї цього особливого вислову свідчить про те, що саме цей пророк написав її від початку до кінця.

11. В яких аспектах 1—39 і 40—66 розділи книги Ісаї подібні між собою?

¹¹ Розділи 1—39 та 40—66 подібні ще й в інших аспектах. В обидвох частинах часто вживаються своєрідні образні висловлювання, як-от болі породіллі, а також «дорога» чи «бита дорога»b. До того ж в оригінальному тексті у цих частинах постійно говориться про «Сіон»: 29 разів у 1—39 розділах і 18 разів у 40—66 розділах. Саме в Ісаї про Сіон говориться частіше, ніж у будь-якій іншій біблійній книзі! Як зазначено в «Міжнародній стандартній біблійній енциклопедії» (англ.), всі ці чинники «надають тій книзі унікальності, яку було б важко пояснити», коли б її написало два, три, а то й більше письменників.

12, 13. Які докази того, що книга Ісаї — це праця одного письменника, знаходимо в Християнських грецьких Писаннях?

¹² Але найбільше доказів того, що книгу Ісаї написав один письменник, знаходимо в натхнених Християнських грецьких Писаннях. Там чітко вказано: у I столітті християни вірили, що книга Ісаї — праця одного письменника. Наприклад, Лука повідомляє, що ефіопський вельможа читав 53-й розділ Ісаї, який сучасні критики приписують Другому Ісаї. Проте Лука говорить, що ефіопець «читав пророка Ісаю» (Дії 8:26—28).

¹³ Крім того, євангеліст Матвій пояснює, як під час служіння Івана Хрестителя сповнилися пророчі слова, поміщені в Ісаї 40:3. Кому Матвій приписує це пророцтво? Невідомому Другому Ісаї? Ні, він показує, що цей уривок написав «Ісая пророк» (Матвія 3:1—3)c. Або розгляньмо ситуацію, коли Ісус читав з сувою слова, які тепер можна знайти в Ісаї 61:1, 2. В оповіді Луки говориться: «Подали Йому книгу пророка Ісаї» (Луки 4:17). А Павло у Посланні до римлян цитує слова Ісаї, написані як у ранній, так і в пізніший періоди, але він не зробив жодного натяку, що цю книгу написав не один чоловік — Ісая, а хтось інший (Римлян 10:16, 20; 15:12). Отже, у I столітті християни не вважали, що книга Ісаї — це праця двох, трьох чи ще більшої кількості письменників.

14. Як рукописи Мертвого моря проливають світло на питання щодо авторства книги Ісаї?

¹⁴ Про достовірність книги Ісаї свідчать також рукописи Мертвого моря. Це стародавні документи, багато з яких датуються періодом до приходу Ісуса. Один сувій, відомий як рукопис Ісаї, датується II століттям до н. е.; він спростовує заяви критиків про те, ніби, починаючи з 40-го розділу, написання цієї книги продовжив Другий Ісая. Як саме? У цьому стародавньому документі перше речення уривку, відомого тепер як 40-й розділ, починається в останньому рядку колонки і завершується в наступній колонці. З цього бачимо: переписувач не знав про якогось іншого гаданого письменника чи про те, що в цьому місці книга ділиться.

15. Що розповідає єврейський історик I століття Йосиф Флавій стосовно пророцтв Ісаї, пов’язаних з Кіром?

¹⁵ І на завершення розгляньмо свідчення Йосифа Флавія, єврейського історика I століття. Він не тільки вказує, що пророцтва про Кіра, поміщені в книзі Ісаї, були написані у VIII столітті до н. е., але й повідомляє, що Кір знав про ці пророцтва. Йосиф Флавій написав: «Кір дізнався про це, читаючи книгу пророцтв, яку залишив Ісая двісті десять років до того». Йосиф Флавій твердить, що, можливо, обізнаність з пророцтвами Ісаї викликала в Кіра готовність відіслати євреїв назад на батьківщину, оскільки, за словами цього історика, цар «загорівся сильним прагненням і завзяттям виконати передречене» («Іудейські старожитності», книга XI, розділ 1, абзац 2).

16. Як можна відповісти на закиди критиків стосовно того, що в другій частині книги Ісаї Вавилон описано як панівну державу?

¹⁶ Ми вже довідалися, що багато критиків твердить, ніби в книзі Ісаї, починаючи з 40-го розділу, Вавилон постає як панівна держава, а ізраїльтяни — як вигнанці. Хіба це не свідчить про те, що письменник жив у VI столітті до н. е.? Не обов’язково. Цікаво зазначити, що навіть у попередніх розділах книги Ісаї у деяких місцях Вавилон описано як панівну світову державу. Наприклад, в Ісаї 13:19 в перекладі Огієнка читаємо, що Вавилон — «краса царств» або, згідно із «Сучасним англійським перекладом»,— «найкрасивіше з усіх царств». Явно, що ці слова пророчі, оскільки Вавилон став світовою державою через більше ніж сто років після того. Один критик «розв’язує» цю так звану проблему, всього-на-всього приписавши 13-й розділ Ісаї іншому письменнику! Але насправді в біблійних пророцтвах майбутні події часто представляються як минулі. За допомогою такого літературного методу підкреслюється певність сповнення пророцтва (Об’явлення 21:5, 6). Лише Бог правдивого пророцтва може сказати такі слова: «Нові ж [речі] Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть» (Ісаї 42:9).

Книга надійного пророцтва

17. Як пояснити те, що, починаючи із 40-го розділу, стиль книги Ісаї змінюється?

¹⁷ До якого висновку можна дійти, розглянувши ці докази? Що книга Ісаї — це праця одного натхненого Богом письменника. Ця книга пережила багато століть і прийшла до нас як один твір, а не як два чи більше. Правда, хтось може сказати, що, починаючи з 40-го розділу, стиль книги Ісаї трохи змінюється. Проте не забувайте: Ісая служив Божим пророком не менше 46 років. Тож нічого дивного, що з плином часу змінювалася його звістка та стиль викладу. Бог уповноважив Ісаю не тільки проголошувати суворі застережливі звістки суду. Він ще й мав передавати такі слова Єгови: «Утішайте, втішайте народа Мого» (Ісаї 40:1). Обітниця про те, що після 70-річного вигнання з’явиться можливість повернутися на батьківщину, мала послужити великою потіхою для цього люду — люду, з яким уклав угоду Бог.