Адем Грайчевці був мусульманином. У 1993 році він пізнав правду в Німеччині. Пізніше, у 1999 році, він повернувся до рідного Косова, і, як багато інших Свідків, зіткнувся з протидією та упередженням з боку своєї родини. «Почавши вивчати Біблію,— згадує Адем,— я зрозумів, що правителем цього світу є Сатана і що він відповідальний за жорстокість, яка панує навколо». Батькові Адема не сподобалась нова релігія сина, тому він поставив його перед вибором: Єгова або сім’я. Адем вибрав Єгову, продовжував духовно зростати і сьогодні служить старійшиною в християнському зборі. З роками батько цього брата пом’якшав і тепер з повагою ставиться до рішення свого сина.

«Де знайти цих людей?»

АГРОН БАШОТА

Рік народження: 1973

Рік хрещення: 2002

Факти з біографії: служив у Визвольній армії Косова, тепер є сталим піонером і служителем збору.

КОЛИ я бачив жахи війни, наприклад, як гинули маленькі діти, я дійшов висновку, що Бога немає. «Якщо Бог існує,— міркував я,— то чому він допускає такі страждання?» Моя віра похитнулася ще більше, коли я дізнався, що релігійні провідники мусульман підтримують війну проти сербів. Так я став атеїстом, хоча раніше був мусульманином. Наприкінці війни я вступив до Визвольної армії Косова, в якій за короткий час здобув особливе становище і загальне визнання. Отримавши необмежену владу над людьми, я став агресивним і зухвалим.

На жаль, це відчула на собі і моя дружина Меріта. Я вважав, що вона мусить виконувати мої накази і у всьому мені підкорятися. Під час війни дружина спілкувалася зі Свідками Єгови і мала деяку їхню літературу. Одного разу, перед тим як піти спати, вона сказала: «Візьми почитай. Це журнали про Бога». Я оскаженів: «Вона що, думає вчити мене про Бога?!» Щоб уникнути сварки, Меріта одразу пішла спати.

Залишившись наодинці, я вирішив прочитати брошуру «Чого Бог вимагає від нас?». Потім я прочитав брошуру «Час для справжнього підкорення Богові». Я був мусульманином і з подивом зауважив, що в ній цитується Коран. Ще я прочитав деякі «Вартові башти» і «Пробудись!». Вже пізньої ночі я пішов у спальню і розбудив дружину. «Звідки в тебе ці журнали? — запитав я.— Де знайти цих людей?»

Мене глибоко зворушило прочитане, але дружина сумнівалась у моїй щирості і боялася, щоб я не заподіяв лиха. Все ж тієї ночі ми подзвонили до однієї сестри та дізналися, коли і де відбудеться зібрання. Наступного ранку ми пішли на зібрання. Мене приємно вразила доброта і гостинність, з якими нас зустрічали брати. Я думав, що таких людей не буває. Свідки дійсно відрізнялися від інших. На зібранні в мене виникнуло запитання, і мені не терпілося почути на нього відповідь. Я навіть підняв руку, щоб запитати. Старійшини почали трохи хвилюватися, адже не знали, чому я так хотів поговорити з ними. Але коли вони все зрозуміли, то заспокоїлись. Я просто хотів дізнатися, як стати Свідком Єгови.

Того ж дня зі мною розпочали вивчення Біблії. Змінити стару особистість було нелегко. Я хотів кинути палити і порвати стосунки зі старими друзями. Звертаючись до Бога в молитві і відвідуючи зібрання, я зміг покаятися і одягнутися в нову особистість. Моє життя дуже змінилося. Нині ми з дружиною служимо сталими піонерами, а в 2006 році мене призначили служителем збору. Тепер я допомагаю іншим людям зрозуміти, чому Єгова допускає страждання і як він незабаром вирішить усі наші проблеми.